Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

ЖОВТЯНИЦЯ

Жовтяниця

Жовтяниця (мед. іктерус, від грец. ἴκτερος) — жовте забарвлення шкіри, склер і слизових оболонок через надмірне накопичення в крові й тканинах жовчного пігменту білірубіну; це не окрема хвороба, а ознака порушень обміну білірубіну, роботи печінки чи відтоку жовчі.

Розділ: Хвороби Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Помітною стає, коли білірубін у крові перевищує приблизно 34–51 мкмоль/л (норма — до 17 мкмоль/л).
  • Розрізняють надпечінкову (гемолітичну), печінкову (паренхіматозну) і підпечінкову (механічну) жовтяницю.
  • Понад 80 % новонароджених мають у перший тиждень життя минущу фізіологічну жовтяницю.
  • Причину встановлюють за аналізами крові й сечі та УЗД; лікують основне захворювання.

Перше, що помічають при жовтяниці, — пожовтілі білки очей. На склерах жовтий відтінок проступає раніше, ніж на шкірі. За цим простим симптомом можуть стояти дуже різні процеси: від безпечної особливості перших днів життя до закупорки жовчних проток.

Звідки береться жовтий колір

В організмі постійно руйнуються старі еритроцити. Гемоглобін з них розпадається, і утворюється білірубін — жовто-коричневий пігмент. Печінка захоплює його з крові, зв’язує й виводить разом з жовчю в кишківник.

Коли на будь-якому етапі цього ланцюжка щось ламається, білірубін накопичується в крові й відкладається в тканинах. У нормі його вміст у крові не перевищує близько 17 мкмоль/л. Жовтизна стає видимою приблизно при 34–51 мкмоль/л, на склерах — трохи раніше.

Види жовтяниці

Вид Що порушено Приклади причин
Надпечінкова (гемолітична) надто швидкий розпад еритроцитів серпоподібноклітинна анемія, таласемія, малярія
Печінкова (паренхіматозна) клітини печінки погано переробляють білірубін вірусні гепатити, цироз, ураження ліками чи алкоголем, синдром Жильбера
Підпечінкова (механічна) жовч не відтікає в кишківник камінь у жовчній протоці, пухлина головки підшлункової залози, звуження проток

Ступінь жовтяниці буває різним: від ледь помітного відтінку до яскравого пожовтіння всього тіла.

Супутні ознаки

Крім пожовтіння шкіри й очей, можуть з’являтися:

  • свербіж шкіри;
  • темна сеча;
  • світлий, знебарвлений кал — характерно для механічної жовтяниці.

Як з’ясовують причину

Лікар визначає в крові загальний білірубін і його фракції, печінкові ферменти (АЛТ, АСТ, лужну фосфатазу, ГГТ), білки крові й показники згортання. Аналіз сечі на білірубін та уробіліноген допомагає відрізнити гемолітичну жовтяницю від механічної. Першим візуальним обстеженням зазвичай є УЗД, за потреби — комп’ютерна томографія або дослідження жовчних проток.

Лікування залежить від причини: жовтяниця зникає, коли усунуто те, що її спричинило.

Жовтяниця новонароджених

У перший тиждень життя жовтіє понад 80 % немовлят. Печінкові ферменти ще незрілі, а в крові розпадається фетальний гемоглобін, тож білірубіну утворюється більше, ніж організм встигає вивести. Зазвичай стан минає сам. Якщо рівень білірубіну високий, застосовують фототерапію, у тяжких випадках — замінне переливання крові.

Слово «жовтяниця» вживають і в інших значеннях: так називають рід трав’янистих рослин родини ломикаменевих і хворобу шовкопряда.

Запитання

Чи небезпечна жовтяниця в новонароджених?

Здебільшого ні: у перші дні життя печінка немовляти ще не встигає переробляти білірубін, що утворюється з розпаду фетального гемоглобіну, і шкіра жовтіє на кілька днів. Проте дуже високий рівень білірубіну може пошкодити мозок (ядерна жовтяниця), тому його контролюють, а за потреби лікують фототерапією — опроміненням спеціальними лампами.

Жовтяниця і гепатит — це одне й те саме?

Ні. Вірусний гепатит — лише одна з причин печінкової жовтяниці. Шкіра може жовтіти й через посилений розпад еритроцитів або через камінь, що закупорив жовчну протоку.

Див. також

  • Жовтяниця шовкопряда Збудник — вірус ядерного поліедрозу з родини Baculoviridae; у шовковичного шовкопряда це BmNPV.
  • Ентерогепатит Інша поширена назва — «чорна голова» (англ. blackhead) через синюшність голови хворих птахів.
  • Білки Генетичний код визначає 20 стандартних амінокислот; у деяких організмів до них додаються селеноцистеїн і піролізин.

Джерела

  1. Жовтяниця — Вікіпедія (українська, сторінка значень)
  2. Jaundice — Wikipedia (англійська)
  3. Murtagh J. General Practice. — Sydney: McGraw-Hill, 1998.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику