Баби кам'яні

Коротко

• Найдавніші антропоморфні стели степу датують IV–II тисячоліттям до н. е.
• Скіфські статуї належать до VI–III століть до н. е., половецькі — до XI–XIII століть.
• Між Дунаєм і Доном знайдено понад 330 стел доби бронзи, з них 172 — у межиріччі Південного Бугу та Інгулу.
• Великі збірки зберігаються, зокрема, в Дніпрі, Полтаві й Харкові.

У XIII столітті європейський мандрівник Вільгельм де Рубрук, проїжджаючи половецьким степом, записав, що кумани ставлять на могилах своїх померлих кам’яні статуї. Це одна з перших письмових згадок про те, що в Україні звикли називати кам’яними бабами. Через чотири століття ті самі фігури вже служили орієнтирами: «Книга Большому чертежу» згадує їх як позначки на шляхах і межах.

Що це таке

Кам’яні баби — антропоморфні, тобто людиноподібні, стели. Їх ставили на вершині кургану, всередині насипу, поруч із ним або рядами від нього. Більшість дослідників вважає їх пам’ятниками шанованим померлим чи предкам. Деякі статуї стояли в огороджених святилищах із жертовними вогнищами.

Ареал величезний: від Монголії та Південного Сибіру через казахські степи до Північного Причорномор’я і далі на захід. Українська вікіпедійна довідка окреслює його як степовий пояс від Монголії до Німеччини.

Три тисячоліття в камені

Статуї залишили різні народи, тому їх поділяють за епохами.

Епоха	Датування	Як виглядають
Енеоліт — бронза	IV–II тис. до н. е.	плита з наміченою головою, іноді очі чи груди
Кіммерійці	початок I тис. до н. е.	нечисленні стели, відомо близько десяти
Скіфи	VI–III ст. до н. е.	бородатий воїн з ритоном, сагайдаком і мечем
Половці (кумани)	XI–XIII ст.	чоловіки в шоломах і обладунках, жінки в багатому вбранні

Найраніші стели пов’язують зі степовими культурами доби бронзи — ямною, кемі-обинською чи іншими; приналежність окремих пам’яток досі обговорюють. Серед них є і грубо оброблені плити, і близько двох десятків складніших статуй-менгірів з орнаментом, зброєю, фігурами людей і тварин.

Скіфські скульптори вирізали деталі глибоким рельєфом. Половецькі баби — найчисленніша й найвідоміша група в українському степу: майстри ретельно передавали шоломи, пояси, прикраси й зачіски.

Скільки їх збереглося

Ще в 1850-х роках дослідник Піскарьов, зібравши тодішні відомості, нарахував 649 статуй, з них 428 — у Катеринославській губернії. Для доби бронзи сучасні підрахунки дають понад 330 стел між Дунаєм і Доном, зокрема 172 з межиріччя Південного Бугу й Інгулу.

Багато фігур загинуло: їх розбивали на будівельний камінь, вкладали у фундаменти й огорожі. На Тернопільщині дослідник Антоній Шнайдер колись налічував понад три десятки баб, а нині там відомий лише фрагмент у Бабинцях.

Музеї

Найбільші українські збірки — у Дніпрі (Дніпропетровський національний історичний музей імені Д. Яворницького), Полтаві, Харкові, на Хортиці. Три десятки статуй зберігає також Державний історичний музей у Москві.

Запитання

Чому їх називають «бабами», якщо серед них багато чоловіків?

Назва народна й до статі зображеного не прив'язана. Серед статуй є і воїни з мечами та рогами для пиття, і жінки в складних головних уборах. Тюркське слово «балбал», яким подібні стели називають у Центральній Азії, перекладають як «предок» або «дід»; утім, походження української назви однозначно не з'ясоване.

Де в Україні подивитися кам'яні баби?

Одна з найбільших колекцій — у Дніпропетровському національному історичному музеї імені Д. Яворницького, де виставлено скіфські й половецькі статуї. Половецькі баби є в Полтавському краєзнавчому музеї, окремі експонати — у Харкові, на Хортиці та в районних музеях.

Що тримають у руках скіфські статуї?

Типова скіфська фігура — бородатий чоловік із ритоном (рогом для пиття) у правій руці на рівні грудей. Ліворуч зазвичай вирізьблено сагайдак, а біля пояса — кинджал або меч.

Див. також

• Археологія Основне джерело археолога — речі та їхнє розташування в шарах землі, а не писані тексти.
• Кочівництво Розрізняють кочових мисливців-збирачів, кочових скотарів і кочових торгівців.
• Дніпровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького Перший публічний музей у Катеринославі виник 1848–1849 років з ініціативи Якова Грахова й губернатора Андрія Фабра.
• «Книга Большому чертежу» Укладена як пояснення до двох карт — «Старого креслення» XVI століття та «креслення Полю» 1627 року; обидві не збереглися.

Джерела

1. Кам'яні баби — Вікіпедія (українська)
2. Kurgan stelae — Wikipedia (англійська)
3. Wikidata: Q2497116

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.