АРХЕОЛОГІЯ

Археологія

Археологія (від грец. ἀρχαῖος — давній і λόγος — слово, вчення) — наука, що відтворює життя й культуру людських спільнот минулого за речовими рештками: знаряддями, залишками жител і поховань, посудом, прикрасами, кістками тварин і рослинними рештками.

Розділ: Археологія Оновлено 19 жовтня 2026 р. ≈ 2 хв читання

Коротко

Основне джерело археолога — речі та їхнє розташування в шарах землі, а не писані тексти.
Розкопки руйнують пам’ятку, тому кожну знахідку фіксують: місце, глибину, шар, супутні предмети.
Наукова археологія склалася в XIX столітті; радіовуглецеве датування додало їй точну шкалу часу в середині XX століття.
В Україні головна наукова установа галузі — Інститут археології НАН України, що веде історію від 1918–1919 років.

Близько 550 року до н. е. вавилонський цар Набонід наказав розкопати фундаменти старих храмів у Сіппарі та Харрані й спробував визначити, коли їх збудовано. Його іноді жартома називають першим археологом. Але наукою, з методом і правилами, археологія стала лише в XIX столітті.

Що вивчає археологія

Археолог має справу з матеріальними рештками: стоянками й поселеннями, похованнями й курганами, знаряддями праці, зброєю, посудом, прикрасами, а також з кістками тварин, зернами, пилком рослин. Важать не лише самі речі, а й контекст — у якому шарі, поряд із чим і в якому положенні їх знайдено.

Як народжувалася наука

XV століття. Флавіо Біондо склав систематичний опис руїн античного Рима.
1738 і 1748 роки. Почалися розкопки Геркуланума й Помпей — міст, засипаних попелом Везувію.
Середина XVIII століття. Йоганн Йоахім Вінкельман упорядкував античне мистецтво за стилями; його часто вважають одним із засновників археології.
1870-ті. Генріх Шліман і його співпрацівники розкопали пагорб Гісарлик і виділили там кілька міст, що накладалися одне на одне, — рештки Трої.
1880-ті. Огастес Пітт-Ріверс в Англії почав методичні розкопки з ретельною фіксацією; тоді ж почав працювати в Єгипті Вільям Фліндерс Петрі, який згодом розробив датування шарів за типами кераміки.
1920–1930-ті. Мортімер Вілер запровадив розкопки за сіткою квадратів.

Методи

Робота археолога має кілька етапів: розвідку (пошук пам’яток), розкопки, обробку й класифікацію знахідок, датування та інтерпретацію. Розкопки руйнують пам’ятку, тому все, що відкривається, фотографують, обмірюють і описують. Сьогодні поряд із лопатою працюють аерофотозйомка, лідар, магнітометрія, дрони, а лабораторії визначають вік органіки радіовуглецевим методом, яким археологи користуються з середини XX століття.

Від 1960-х у світовій науці поширився напрям, який називають «новою», або процесуальною, археологією (Льюїс Бінфорд, Кент Фланнері): він вимагав перевіряти гіпотези так само суворо, як у природничих науках.

Галузі

Археологію поділяють за епохами (первісна, антична, середньовічна, археологія Нового часу), за регіонами (єгиптологія, класична археологія) і за об’єктами та методами: підводна, міська, ландшафтна археологія, археологія полів битв, археоботаніка, археозоологія, аналіз кам’яних знарядь.

Археологія в Україні

Інтерес до старожитностей на українських землях давній: 1630-х років київський митрополит Петро Могила наказав розкопати руїни Десятинної церкви. На початку XIX століття на півдні виникли перші музеї старожитностей — у Миколаєві (1806), Феодосії (1811), Одесі (1825), Керчі (1826).

Наприкінці XIX століття Вікентій Хвойка дослідив Кирилівську пізньопалеолітичну стоянку в Києві (1893), а 1896 року відкрив пам’ятки біля Трипілля, за якими згодом назвали трипільську культуру. Сучасний Інститут археології НАН України виріс з археологічної комісії Української академії наук 1919 року (за іншими даними — від листопада 1918 року). Його співробітники розкопували скіфські кургани Чортомлик і Товсту Могилу, античні Ольвію й Тіру, давній Київ; одне з головних завдань — охоронні дослідження в зонах будівництва.

Запитання

Чим археологія відрізняється від історії?

Історик працює насамперед з писемними джерелами, археолог — з речами та слідами діяльності людей. Для епох без писемності, тобто для більшої частини людської історії, археологія — майже єдине джерело знань.

Чому розкопки називають руйнівним методом?

Розкопаний шар неможливо покласти назад таким, яким він був. Тому все, що бачить археолог — положення речей, глибина, межі шарів, — він має зафіксувати під час роботи. Пам’ятка, розкопана без такої фіксації, для науки фактично втрачена.

Як археологи визначають вік знахідок?

Відносний вік встановлюють за послідовністю шарів і за типами речей — так Фліндерс Петрі датував єгипетські шари за керамікою. Абсолютні дати дають природничі методи, насамперед радіовуглецевий аналіз органічних решток.

Див. також

Білогрудівська культура Назва походить від Білогрудівського лісу біля села Піківець на Уманщині, де зольники розкопували 1918–1926 років.
Білозерське поселення Розкопане 1947 року; виявлено велике напівземлянкове житло з кам’яними вогнищами.
Архантропи Сюди відносять пітекантропа, синантропа, атлантропа — нині їх зазвичай вважають різними популяціями Homo erectus.
Аван Точне місце міста археологи досі не знайшли; найчастіше його шукають в остані Лурестан, неподалік Суз.
Денарій Римський денарій з’явився близько 211 року до н. е., під час Другої Пунічної війни.

Джерела

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику