«Книга Большому чертежу»

Коротко

• Укладена як пояснення до двох карт — «Старого креслення» XVI століття та «креслення Полю» 1627 року; обидві не збереглися.
• Автор — піддячий Розрядного приказу Афанасій Мезенцов.
• Містить один із найдавніших докладних описів шляхів, річок, лісів і поселень України.
• Найавторитетніше наукове видання підготувала Ксенія Сербіна (1950).

Восени 1627 року піддячий Розрядного приказу Афанасій Мезенцов подав цареві Михайлові Федоровичу дві чолобитні з проханням виплатити платню. Саме завдяки цим проханням історики дізналися, хто укладав одну з найцікавіших географічних пам’яток XVII століття.

Карта, якої немає

Ще за Івана IV, 1552 року, у Московській державі почали складати «креслення» окремих областей. Близько 1600 року з них зібрали загальну карту, згодом відому як «Большой чертеж». Це була дорожня карта: вона охоплювала простір від Льодовитого океану до Чорного моря і від Фінської затоки майже до Уралу, налічуючи, за підрахунками дослідників, близько 1340 назв, зокрема 880 річок і 400 міст.

Від частого користування карта зносилася — «избился и развалился весь». 1627 року склали нову редакцію, зокрема карту південного прикордоння — «креслення Полю». Обидві згадуються востаннє в описі справ Розрядного приказу 1668 року і нині вважаються втраченими.

Що в «Книзі»

Текстовий супровід до карт і став «Книгою Большому чертежу». Вона перелічує шляхи, річки з притоками, ліси, урочища, міста й інші населені пункти. Частина відомостей має етнографічний характер.

Для історії України найважливіший опис Поля — південних степових земель, через які пролягали шляхи до Криму. У 1920-х роках знайшли карту «Чертеж украинским и черкесским городам от Москвы до Крыма», яка, імовірно, копіює креслення шляхів від Москви до Перекопу, складене 1627 року як додаток до «Книги».

Списки і видання

Твір зберігся в кількох рукописних списках і широко використовувався в XVII–XVIII століттях з практичною й науковою метою. Його неодноразово видавали; найповніше наукове видання 1950 року за редакцією Ксенії Сербіної враховує всі відомі на той час списки. Оскільки самі карти загинули, дослідники М. Ломако і З. Мартакова створили дві мапи-реконструкції за текстом «Книги».

Запитання

Що таке «Большой чертеж»?

Так називали першу генеральну карту Московської держави, створену в XVI столітті. За Івана IV почали збирати «креслення» окремих областей, а близько 1600 року з них склали загальну дорожню карту від Льодовитого океану до Чорного моря. Від частого вжитку вона зносилася, і 1627 року карту довелося складати заново. Ні стара, ні нова карта до нас не дійшли.

Чим «Книга» цінна для історії України?

Вона докладно описує степове «Поле» — південні прикордонні землі з їхніми шляхами, річками, лісами, урочищами й поселеннями. Для багатьох земель сучасної України це один із найраніших систематичних географічних описів і цінне джерело з історичної географії та картографії.

Див. також

• Розділ «Засоби масової інформації та друкарство» Преса, видавнича справа, способи друку й поліграфічні техніки.
• «Літописці Волині і України» Найбільша й найважливіша частина — так звана київська збірка, що використовує давньоруські літописи та хроніки Мацея Стрийковського й Марціна Бєльського.

Джерела

1. Книга Великому кресленню — Вікіпедія (українська)
2. Велике креслення — Вікіпедія (українська)
3. Книга Большому чертежу / под ред. К. Н. Сербиной. — Москва; Ленинград, 1950.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.