АҐРОНОМІЯ
Агрономія
Агрономія (від грец. ἀγρός — поле і νόμος — закон, звичай) — комплекс наук про вирощування сільськогосподарських культур, ґрунти й умови довкілля, метою якого є підвищення врожайності, ефективності та сталості аграрного виробництва; у ширшому значенні — наукова основа сільського господарства.
Коротко
- Охоплює селекцію рослин, фізіологію культур, ґрунтознавство, агрохімію, агрометеорологію, захист рослин, рільництво.
- Як окрема наука оформилася наприкінці XIX — на початку XX століття, коли з’явилися дослідні станції та аграрні університети.
- В Україні розвиток агрономії тісно пов’язаний з цукробуряківництвом і мережею дослідних станцій, зокрема Полтавською (1884).
- Фахівців-агрономів у державі готують аграрні університети, серед них Національний університет біоресурсів і природокористування.
Землероби тисячоліттями знали, коли сіяти й як орати, але знання це передавалося як досвід, а не як наука. Агрономія в сучасному розумінні постала лише тоді, коли сільське господарство почали досліджувати експериментом — у полі, лабораторії та на дослідних ділянках.
Що вивчає агрономія
Предмет агрономії — культурні рослини, ґрунт і довкілля в їхній взаємодії. До неї належать кілька великих напрямів:
- рослинництво й селекція — біологія культур, виведення нових сортів, насінництво;
- рільництво — системи обробітку ґрунту, сівозміни, боротьба з бур’янами;
- агрохімія — живлення рослин і застосування добрив;
- ґрунтознавство — будова, властивості й родючість ґрунтів;
- агрометеорологія — вплив погоди й клімату на посіви;
- захист рослин — фітопатологія, ентомологія, гербологія;
- меліорація — зрошення й осушення земель.
Як народжувалася наука
У XVIII столітті англієць Джетро Талл пропагував кінні сівалки й ретельний обробіток ґрунту, а французький хімік Антуан Лавуазьє звернув увагу на роль кисню в диханні рослин. У XIX столітті в Європі й Америці з’явилися сільськогосподарські дослідні станції, аграрні коледжі й університети. Наприкінці XIX — на початку XX століття агрономія остаточно оформилася як окрема наукова галузь.
Сучасні напрями
У XXI столітті агрономія дедалі більше спирається на цифрові технології. Точне землеробство використовує датчики, засоби візуалізації й сільськогосподарських роботів, щоб стежити за вологістю ґрунту та станом рослин і вносити воду, добрива й засоби захисту лише там і тоді, де вони потрібні. Поширюються крапельне зрошення з датчиками вологості, системи на основі інтернету речей, великих даних і штучного інтелекту. Окремий напрям — адаптація сортів і технологій до зміни клімату.
Агрономія в Україні
Розвиток наукової агрономії на українських землях тісно пов’язаний із цукробуряковим виробництвом і створенням дослідних станцій:
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1884 | Полтавська дослідна станція — перші українські досліди з обробітку ґрунту й удобрення (О. Ізмаїльський) |
| 1907 | О. Душечкін досліджує живлення цукрових буряків |
| 1920-ті | К. Гедройц на Носівській станції розробляє вчення про ґрунтовий вбирний комплекс |
| 1956–1962 | діяла Українська академія сільськогосподарських наук |
Під керівництвом Олександра Ізмаїльського на Полтавській станції розробляли способи обробітку ґрунту й внесення добрив, а Андрій Зайкевич запропонував рядковий спосіб внесення добрив. Нині підготовку агрономів ведуть аграрні університети, серед яких Національний університет біоресурсів і природокористування України в Києві.
Запитання
Чим займається агроном?
Агроном планує, які культури, де й коли сіяти, як обробляти ґрунт, яких добрив і в якій кількості вносити, як захищати посіви від бур’янів, шкідників і хвороб. Мета — отримати високий і стабільний урожай, не виснажуючи землю.
Чим агрономія відрізняється від агрохімії?
Агрохімія — одна з галузей агрономії: вона вивчає живлення рослин, хімічний склад ґрунту й застосування добрив. Агрономія ширша і охоплює весь процес вирощування культур — від підбору сортів до збирання врожаю.
Див. також
- Костичев Павло Андрійович Показав, що ґрунтоутворення — біологічний процес, пов’язаний з рослинністю й мікроорганізмами.
- Лункування ґрунту Належить до прийомів створення штучного мікрорельєфу, поряд із переривчастим борознуванням та обвалуванням.
- Лущення стерні Виконують одночасно зі збиранням попередника або з розривом не більше кількох годин.
- Кукурудза Окультурена в Мезоамериці з дикого злаку теосинте; до Європи потрапила після подорожей Колумба.
- Агропромислова інтеграція Розвиває зв’язки трьох сфер агропромислового комплексу: виробництва засобів для села, власне сільського господарства й переробки та збуту.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АГАФОНОВ Агафонов Валеріан Костянтинович (31 липня 1863 — 27 січня 1955) — геолог, ґрунтознавець і популяризатор природознавства, учень Василя Докучаєва, дослідник ґрунтів Полтавщини, згодом професор у Сімферополі та Парижі.
- АҐРАРНІ КРИЗИ Аграрні кризи — тривалі періоди надвиробництва або збуту сільськогосподарської продукції за низькими цінами, коли доходи господарств різко падають, а витрати перестають окупатися.
- АҐРАРНІ РЕФОРМИ Аграрні реформи — державні перетворення умов землеволодіння й землекористування: перерозподіл землі, зміна форм власності на неї та правил її обігу, оренди й обробітку.
- БЕКОН Бекон (англ. bacon, через старофранцузьку з германських мов) — солена, часто копчена свинина з прошарками м’яса й сала, яку готують переважно з черевної частини або спинки туші молодих свиней м’ясних (беконних) порід.