Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

АҐРОНОМІЯ

Агрономія

Агрономія (від грец. ἀγρός — поле і νόμος — закон, звичай) — комплекс наук про вирощування сільськогосподарських культур, ґрунти й умови довкілля, метою якого є підвищення врожайності, ефективності та сталості аграрного виробництва; у ширшому значенні — наукова основа сільського господарства.

Розділ: Сільське господарство Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Охоплює селекцію рослин, фізіологію культур, ґрунтознавство, агрохімію, агрометеорологію, захист рослин, рільництво.
  • Як окрема наука оформилася наприкінці XIX — на початку XX століття, коли з’явилися дослідні станції та аграрні університети.
  • В Україні розвиток агрономії тісно пов’язаний з цукробуряківництвом і мережею дослідних станцій, зокрема Полтавською (1884).
  • Фахівців-агрономів у державі готують аграрні університети, серед них Національний університет біоресурсів і природокористування.

Землероби тисячоліттями знали, коли сіяти й як орати, але знання це передавалося як досвід, а не як наука. Агрономія в сучасному розумінні постала лише тоді, коли сільське господарство почали досліджувати експериментом — у полі, лабораторії та на дослідних ділянках.

Що вивчає агрономія

Предмет агрономії — культурні рослини, ґрунт і довкілля в їхній взаємодії. До неї належать кілька великих напрямів:

  • рослинництво й селекція — біологія культур, виведення нових сортів, насінництво;
  • рільництво — системи обробітку ґрунту, сівозміни, боротьба з бур’янами;
  • агрохімія — живлення рослин і застосування добрив;
  • ґрунтознавство — будова, властивості й родючість ґрунтів;
  • агрометеорологія — вплив погоди й клімату на посіви;
  • захист рослин — фітопатологія, ентомологія, гербологія;
  • меліорація — зрошення й осушення земель.

Як народжувалася наука

У XVIII столітті англієць Джетро Талл пропагував кінні сівалки й ретельний обробіток ґрунту, а французький хімік Антуан Лавуазьє звернув увагу на роль кисню в диханні рослин. У XIX столітті в Європі й Америці з’явилися сільськогосподарські дослідні станції, аграрні коледжі й університети. Наприкінці XIX — на початку XX століття агрономія остаточно оформилася як окрема наукова галузь.

Сучасні напрями

У XXI столітті агрономія дедалі більше спирається на цифрові технології. Точне землеробство використовує датчики, засоби візуалізації й сільськогосподарських роботів, щоб стежити за вологістю ґрунту та станом рослин і вносити воду, добрива й засоби захисту лише там і тоді, де вони потрібні. Поширюються крапельне зрошення з датчиками вологості, системи на основі інтернету речей, великих даних і штучного інтелекту. Окремий напрям — адаптація сортів і технологій до зміни клімату.

Агрономія в Україні

Розвиток наукової агрономії на українських землях тісно пов’язаний із цукробуряковим виробництвом і створенням дослідних станцій:

Рік Подія
1884 Полтавська дослідна станція — перші українські досліди з обробітку ґрунту й удобрення (О. Ізмаїльський)
1907 О. Душечкін досліджує живлення цукрових буряків
1920-ті К. Гедройц на Носівській станції розробляє вчення про ґрунтовий вбирний комплекс
1956–1962 діяла Українська академія сільськогосподарських наук

Під керівництвом Олександра Ізмаїльського на Полтавській станції розробляли способи обробітку ґрунту й внесення добрив, а Андрій Зайкевич запропонував рядковий спосіб внесення добрив. Нині підготовку агрономів ведуть аграрні університети, серед яких Національний університет біоресурсів і природокористування України в Києві.

Запитання

Чим займається агроном?

Агроном планує, які культури, де й коли сіяти, як обробляти ґрунт, яких добрив і в якій кількості вносити, як захищати посіви від бур’янів, шкідників і хвороб. Мета — отримати високий і стабільний урожай, не виснажуючи землю.

Чим агрономія відрізняється від агрохімії?

Агрохімія — одна з галузей агрономії: вона вивчає живлення рослин, хімічний склад ґрунту й застосування добрив. Агрономія ширша і охоплює весь процес вирощування культур — від підбору сортів до збирання врожаю.

Див. також

  • Костичев Павло Андрійович Показав, що ґрунтоутворення — біологічний процес, пов’язаний з рослинністю й мікроорганізмами.
  • Лункування ґрунту Належить до прийомів створення штучного мікрорельєфу, поряд із переривчастим борознуванням та обвалуванням.
  • Лущення стерні Виконують одночасно зі збиранням попередника або з розривом не більше кількох годин.
  • Кукурудза Окультурена в Мезоамериці з дикого злаку теосинте; до Європи потрапила після подорожей Колумба.
  • Агропромислова інтеграція Розвиває зв’язки трьох сфер агропромислового комплексу: виробництва засобів для села, власне сільського господарства й переробки та збуту.

Джерела

  1. Агрономія — Вікіпедія (українська)
  2. Wikidata: Q173113

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику