Костичев Павло Андрійович

Коротко

• Показав, що ґрунтоутворення — біологічний процес, пов’язаний з рослинністю й мікроорганізмами.
• 1878 року заснував при кафедрі ґрунтознавства першу в Російській імперії агрономічну лабораторію.
• Вважав структуру чорнозему важливою умовою його родючості.
• Після посухи 1891 року запропонував систему збереження вологи обробітком ґрунту й снігозатриманням.

Син кріпака, який став професором і директором департаменту землеробства, — так коротко можна описати шлях Павла Костичева. Але для науки важливіше інше: він одним з перших побачив у ґрунті не лише мінеральну масу, а живу систему, створену рослинами й мікроорганізмами.

Життя

Костичев народився 1845 року. Більшість джерел пов’язує його походження з селом Карнаухово Шацького повіту Тамбовської губернії, де він ріс у кріпацькій родині. Закінчив Шацьке повітове училище (1860), Московську землеробську школу (1864) і Петербурзький землеробський інститут (1869). Того ж 1869 року його заарештували за участь у революційному студентському русі.

З 1876 року Костичев викладав у Петербурзькому землеробському інституті й Петербурзькому університеті, згодом став професором. 1881 року захистив магістерську дисертацію про нерозчинні фосфорнокислі сполуки ґрунтів. З 1885 року працював у Міністерстві землеробства й державного майна, а 1894-го очолив його департамент землеробства. Помер у Петербурзі наприкінці 1895 року.

Ґрунт як біологічне утворення

Головна ідея Костичева: ґрунтоутворення — процес біологічний. Ґрунт формується разом з рослинним покривом і мікроорганізмами, тому вивчати його треба у зв’язку з розвитком рослинності. Він першим серед російських учених застосував мікробіологію до вивчення розкладання органічної речовини в ґрунті.

1878 року Костичев організував першу в Російській імперії агрономічну лабораторію, де досліджував хімію та фізику ґрунтів, і одним з перших почав широко використовувати лабораторний дослід.

Чорноземи

Підсумком багаторічної роботи стала праця «Ґрунти чорноземної області Росії, їх походження, склад і властивості» (1885–1886). Учений надавав великого значення структурі чорноземів, вважаючи її важливою умовою родючості. Досліджуючи рослинність степів, він дійшов висновку, що дерева на чорноземах можуть рости, якщо в перші роки захистити їх від бур’янів.

Боротьба з посухою

Посуха й неврожай 1891 року підштовхнули Костичева до книжки «Про боротьбу з посухами в чорноземній області за допомогою обробки полів і накопичення на них снігу» (1893). Він запропонував систему заходів: обробіток ґрунту, що зберігає вологу, і снігозатримання. Наукове ґрунтознавство, на його думку, мало бути «сільськогосподарсько-науковим», тобто відповідати потребам виробництва.

Запитання

Де народився Павло Костичев?

Джерела розходяться. Більшість сучасних довідок називають село Карнаухово Шацького повіту Тамбовської губернії (нині Рязанська область Росії) й родину кріпака. У старіших українських словниках місцем народження вказано Москву, де Костичев навчався в землеробській школі.

Чим Костичев важливий для українського степу?

Його праці про чорноземи стосувалися всієї чорноземної смуги, значна частина якої лежить в Україні. Серед його висновків — те, що на степових чорноземах може рости ліс, якщо в перші роки захистити дерева від бур’янів, які відбирають вологу. Ім’я вченого носить вулиця в Харкові.

Див. також

• Кочкін Михайло Андрійович Досліджував генезис і агрономічні властивості ґрунтів Криму, боротьбу з водною ерозією, раціональне використання земель.
• Лучні ґрунти Мають потужний темний гумусовий горизонт і ознаки оглеєння в нижній частині профілю.
• Коричневі ґрунти Формуються в кліматі з теплою вологою зимою та сухим спекотним літом, переважно в горах і передгір’ях.
• Лущення стерні Виконують одночасно зі збиранням попередника або з розривом не більше кількох годин.
• Розділ «Ґрунтознавство» Типи ґрунтів, їхня будова, родючість, ерозія та охорона.

Джерела

1. Костичев Павло Андрійович — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q3652296

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.