Лункування ґрунту

Коротко

• Належить до прийомів створення штучного мікрорельєфу, поряд із переривчастим борознуванням та обвалуванням.
• Вода збирається в лунках і вбирається в ґрунт там, де випала, замість стікати схилом.
• Застосовують на ріллі схилів, де найсильніше проявляється змив ґрунту.
• Схожий прийом у США називають reservoir tillage — «резервуарним обробітком».

Весняний потік талої води зі схилу забирає з собою найцінніше — верхній, найродючіший шар ґрунту. Один зі способів його зупинити — не дати воді набрати швидкості. Для цього поверхню ріллі вкривають рядами невеликих лунок, і кожна з них стає маленьким резервуаром.

Для чого потрібне

Водна ерозія на схилах має кілька форм. Площинний змив поступово й рівномірно знімає дрібнозем, а коли стік концентрується в струмені, утворюються вимоїни, які глибшають з кожним сильним дощем. Протиерозійні заходи на таких землях мають або затримати воду на місці, або безпечно її відвести.

Лункування працює за першим принципом. Дощова й тала вода збирається в лунках і поступово вбирається в ґрунт. Стік і змив зменшуються, а запас вологи в ґрунті зростає.

Місце серед протиерозійних заходів

Водорегулювальні протиерозійні заходи поділяють на організаційно-господарські, агротехнічні, фітомеліоративні й гідротехнічні. Лункування належить до агротехнічних. Ці прийоми спрямовані на затримання опадів там, де вони випали, і поліпшення водопроникності ґрунту. До них належать:

• поглиблення орного шару — глибока оранка, безвідвальне розпушування;
• щілювання ґрунту;
• створення штучного мікрорельєфу — лункування, переривчасте борознування, обвалування;
• мульчування поверхні.

Схожі прийоми за кордоном

У США подібну технологію називають reservoir tillage. Знаряддя продавлює в ґрунті між рядками культур невеликі ямки, що затримують воду від дощу або дощувального поливу. Дослідник Університету Айдахо Т. Лонглі 1985 року порівняв цей спосіб з обробітком, що насипає в борознах невеликі греблі. Лунки виявилися стійкішими: більша частина утвореної ємності лежить нижче поверхні поля, і її важче розмити, ніж валики з пухкого ґрунту.

Запитання

Чим лункування відрізняється від обвалування?

Обвалування створює на поверхні невеликі вали з ґрунту, що перегороджують шлях воді. Лунки ж є заглибленнями нижче рівня поверхні. Американські дослідники зазначали, що такі заглиблення менше розмиваються сильним дощем чи поливом, ніж греблі з пухкого ґрунту.

Від якої ерозії захищає лункування?

Від водної — насамперед від площинного змиву, коли стік рівномірно знімає верхній родючий шар, і від утворення вимоїн, з яких згодом розвиваються яри.

Див. також

• Лучні ґрунти Мають потужний темний гумусовий горизонт і ознаки оглеєння в нижній частині профілю.
• Коричневі ґрунти Формуються в кліматі з теплою вологою зимою та сухим спекотним літом, переважно в горах і передгір’ях.
• Антропогенні зміни клімату Діють на двох рівнях: місцевому (забудова, осушення, вирубка лісів) і глобальному (склад атмосфери).
• Розділ «Ґрунтознавство» Типи ґрунтів, їхня будова, родючість, ерозія та охорона.

Джерела

1. Козішкурт С. М., Новачок А. Р. Водорегулюючі протиерозійні заходи на схилах водозборів // Матеріали конференції. — Житомир: Житомирська політехніка, 2021.
2. Longley T. S. Reservoir tillage for center pivot irrigation // Proceedings of the 1985 Washington Potato Conference.
3. Водна ерозія — тезаурус GEMET (Європейське агентство з довкілля)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.