Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

АРАК

Арак

Арак (від араб. ʿaraq — «дистилят»), також аррак, — загальна назва міцних спиртних напоїв, які отримують перегонкою; на Близькому Сході так називають анісову горілку з виноградної сировини, у Південній і Південно-Східній Азії — напій із перебродженого соку кокосової пальми, цукрової тростини або рису.

Розділ: Кулінарія Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Слово поширилося разом із мистецтвом дистиляції в арабському світі й дало назви раки, араки, аракі та ін.
  • Близькосхідний арак із виноградної сировини ароматизують анісом; з водою він стає молочно-білим.
  • Азійський аррак (Шрі-Ланка, Індонезія, Індія) готують із пальмового соку, меляси й червоного рису.
  • Кустарний арак, зокрема в Індонезії, неодноразово спричиняв отруєння метанолом.

Під одним словом «арак» ховаються різні напої. На сході Середземномор’я це прозора анісова горілка, що біліє від води. На Шрі-Ланці під тією самою назвою знають дистилят із соку кокосових квіток, смак якого описують як щось середнє між ромом і віскі.

Звідки назва

Арабське ʿaraq означає «дистилят», тобто продукт перегонки. Опис отримання спирту перегонкою міститься вже в творах лікаря й алхіміка ар-Разі (межа IX–X століть). Спершу араби використовували дистилят для знезараження й виготовлення ліків-еліксирів.

Разом із мистецтвом перегонки слово розійшлося світом і дало цілу родину назв: арака, аракі, ракі, ракія, на Філіппінах — алак. Деякі філологи XIX століття пов’язували англійське arrack з назвою арекової пальми, з плодів якої в Індії теж робили напої.

Близькосхідний арак

У країнах Близького Сходу й східного Середземномор’я араком називають міцну горілку з виноградної сировини, до якої для смаку додають анісову олію. Такий напій поширився тут у XV–XVI століттях. Його п’ють розведеним, з водою чи льодом, і при цьому він мутніє через ефірну олію анетол.

Українська Вікіпедія описує й варіант із рисового або фінікового затору з додаванням меляси, який виготовляють, зокрема, в Іраку.

Азійський аррак

У Південній і Південно-Східній Азії арак (аррак) виробляють з іншої сировини:

  • Шрі-Ланка — найбільший виробник кокосового араку. Збирачі соку щоранку переходять між верхівками пальм по натягнутих канатах, збираючи сік нерозкритих квіток. Він швидко бродить у пальмове вино, яке потім переганяють і розводять до 33–50 % спирту.
  • Індонезія — батавський арак із цукрової тростини з додаванням ферментованого червоного рису; його нерідко порівнюють з ромом і додають у пунші та випічку.
  • Індія — арак із кокосового соку чи тростини; у штатах Керала (1996) і Карнатака (2007) його виробництво й продаж заборонили.

Кустарний арак може бути небезпечним: в Індонезії напої з домішкою метанолу неодноразово спричиняли смертельні отруєння, зокрема серед туристів.

Запитання

Чому арак мутніє, коли в нього додати воду?

Анісовий арак містить ефірну олію анетол, яка розчиняється в спирті, але не у воді. Коли напій розводять водою чи льодом, олія утворює дрібні краплі-емульсію, що розсіюють світло, і рідина стає молочно-білою. Так само поводяться грецьке узо та інші анісові напої.

Див. також

  • Брага Старі довідники описують брагу як напій міцністю до 1,5 % спирту за масою, зварений із житнього солоду, цукру, меду й хмелю.
  • Розділ «Кулінарія» Страви, продукти й кулінарні традиції різних народів.

Джерела

  1. Арак — Вікіпедія (українська)
  2. Arrack — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику