Бакалія

Коротко

• Слово прийшло через турецьку bakkaliye від арабського кореня, пов’язаного зі «сушеними плодами й овочами».
• Спершу так називали лише сухі їстівні припаси, згодом — ширше коло неналивних продуктів.
• У роздрібній торгівлі бакалію протиставляють гастрономії — готовим до споживання й вибагливим до зберігання товарам.

Турецьке bakkal означало торговця овочами, а bakkaliye — його товар. Обидва слова мають арабське коріння, яке пов’язують зі значенням «сушені плоди й овочі». Через турецьку назва потрапила й до української, де «бакалія» давно позначає не тільки овочі, а цілу групу продуктів.

Від сухофруктів до цукру й кави

Спочатку бакалією називали сухі їстівні припаси — сушені фрукти, копченості та подібне. Згодом слово поширилося на схожі за способом зберігання товари:

• крупи й борошно;
• цукор і сіль;
• чай і каву;
• перець та інші прянощі;
• сухофрукти.

Тією ж назвою стали позначати й саму крамницю чи відділ магазину, де продають ці продукти. Її власника називали бакалійником.

Бакалія і гастрономія

У продовольчій торгівлі бакалійні товари протиставляють гастрономічним. Бакалія витримує тривале зберігання й не потребує особливих умов: мішок крупи чи пачку чаю можна тримати на звичайній полиці. Гастрономія — ковбаси, сири, копченості, делікатеси — зазвичай готова до вживання, дорожча й потребує холоду чи інших спеціальних умов.

Цей поділ досі видно в магазинах: бакалійні полиці займають сухі продукти, а гастрономічні відділи обладнані холодильними вітринами.

У словниках і літературі

Академічний «Словник української мови» дає слову два значення: група харчових продуктів і предметів широкого споживання — цукор, крупи, чай, мило тощо — і крамниця або її частина, де все це продають. Отже, у старій торгівлі під бакалією розуміли не тільки їжу: поруч із чаєм на полиці могло стояти мило.

Обидва значення добре видно в класиків. У Бориса Грінченка дружина волосного писаря «торгувала бакалією», а інший персонаж заходить «у велику бакалію», тобто в магазин. У Бориса Антоненка-Давидовича про старого крамаря кажуть, що він досі тримає свою бакалію.

Запитання

Звідки походить слово «бакалія»?

З турецької: bakkal — торговець овочами, bakkaliye — бакалія. Турецькі слова, своєю чергою, запозичені з арабської й зрештою пов’язані з арабським baql — «сушені плоди й овочі».

Хто такий бакалійник?

Так називали власника або продавця бакалійної крамниці.

Див. також

• Розділ «Кулінарія» Страви, продукти й кулінарні традиції різних народів.

Джерела

1. Бакалія — Вікіпедія (українська)
2. Бакалія — Словник української мови в 11 томах (на порталі «Горох»)
3. Економічна енциклопедія / за ред. С. В. Мочерного. — Київ : Академія, 2000–2002.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.