АНТЕЙ
Антей
Антей (дав.-гр. Ἀνταῖος) — у давньогрецькій міфології велетень, син Посейдона й Геї, що жив у Лівії й був непереможним, доки торкався матері-Землі; його здолав Геракл, піднявши в повітря й задушивши.
Коротко
- Викликав мандрівників на двобій і вбивав переможених; за Піндаром, з їхніх черепів будував храм батькові Посейдону.
- Геракл зустрів його дорогою до саду Гесперид, під час одинадцятого подвигу.
- Римський полководець Серторій нібито розкопав у Тингісі (нині Танжер) могилу велетня.
- Образ Антея став символом сили, яку дає зв’язок із рідною землею; його ім’я носить транспортний літак Ан-22.
Більшість велетнів грецьких міфів були страшні силою чи розміром. Антей мав іншу таємницю: невичерпне джерело сили під ногами. Поки його стопи торкалися землі, мати-Гея повертала йому все, що він утрачав у бою.
Родовід і оселя
Грецькі автори називають Антея сином бога морів Посейдона та богині землі Геї. Він жив у глибині лівійської пустелі — так греки називали Північну Африку на захід від Єгипту. Українські словники античної міфології описують його як найвродливішого й наймогутнішого серед гігантів. Берберська традиція знала його під іменем Анті.
Двобій з Гераклом
Антей змушував кожного подорожнього боротися з ним і вбивав переможених. Поет Піндар в «Істмійських одах» згадує, що з черепів своїх жертв велетень будував храм на честь батька.
Геракл зустрів Антея під час одинадцятого подвигу, коли йшов до саду Гесперид по золоті яблука. Кидати супротивника на землю виявилося марним: від кожного дотику до матері Антей ставав ще сильнішим. Зрозумівши це, герой підняв велетня в повітря й задушив його в обіймах. За переказом, цю сцену зображували на фронтоні храму Геракла у Фівах.
Легенда Танжера
Мешканці Тингіса, нинішнього Танжера в Марокко, вважали, що Антей похований поблизу їхнього міста. За античним переказом, римський полководець Серторій наказав розкопати курган, у якому нібито лежав велетень, побачив там великі кістки й приніс жертви. Помпоній Мела називав дружиною Антея богиню Тінгіс, від якої могла походити назва міста; в інших авторів її ім’я передано як Тінге.
У мистецтві
Найдавніші грецькі зображення боротьби Геракла з Антеєм відомі з VI століття до нашої ери, переважно з Аттики. Серед найвідоміших — кратер вазописця Евфроніоса в Луврі. Пізніше популярною стала саме сцена, де Геракл тримає велетня над землею. Цей сюжет любили скульптори доби Відродження, 1634 року його написав іспанський художник Франсиско де Сурбаран.
Переносне значення
В українській і загальноєвропейській культурі Антей — символ сили, яку людина отримує від зв’язку з рідною землею й народом. Його ім’я дістав важкий транспортний літак Ан-22 конструкторського бюро Олега Антонова.
Запитання
Як Геракл переміг Антея?
Кидати велетня на землю було марно: щойно Антей торкався матері-Геї, сили поверталися до нього. Тоді Геракл відірвав його від землі, тримав у повітрі й задушив у обіймах. За Аполлодором, двобій стався, коли герой ішов по золоті яблука Гесперид.
Чому літак Ан-22 назвали «Антеєм»?
Назву дали в конструкторському бюро Олега Антонова. Ан-22 — важкий транспортний літак, і ім’я наймогутнішого з міфічних велетнів пасувало до його призначення.
Що означає вираз «як Антей»?
Так кажуть про людину, яка черпає сили з рідної землі, свого народу чи середовища і слабне, коли втрачає з ними зв’язок. Від імені героя походить і філософський термін «антеїзм».
Див. також
- Ахілл Виховувався в кентавра Хірона; за пізнішим переказом, мати зробила його невразливим, окрім п’яти.
- Афродіта За Гесіодом, народилася з морської піни біля Кітери чи Кіпру; за Гомером — донька Зевса й Діони.
- Авгієві стайні Очищення стаєнь — п’ятий, за іншими переказами сьомий подвиг Геракла.
- Атлант Міфічний Атлант, син титана Япета, тримає небо як кару за участь у війні титанів проти Зевса.
- Розділ «Міфи» Міфологічні персонажі, сюжети й образи різних народів.
Джерела
- Антей — Вікіпедія (українська)
- Antaeus — Wikipedia (англійська)
- Словник античної міфології. — Київ: Наукова думка, 1985.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАТСТВО Абатство (лат. abbatia) — у західному християнстві самостійний монастир чернечого ордену, яким керує абат, а в жіночих обителях — абатиса, разом із його церквою, будівлями та землями.
- АББАС I ХІЛЬМІ Аббас I Хільмі, або Аббас-паша (1812 чи 1813, Джидда — 13 липня 1854, Банха), — правитель (валі) Єгипту й Судану з династії Мухаммеда Алі, фактично при владі з листопада 1848 року до своєї загибелі 1854-го.
- АББАС МИРЗА Аббас-Мірза (26 серпня 1789, село Нава, Мазендеран — 25 жовтня 1833, Мешхед) — іранський принц із династії Каджарів, спадкоємець престолу й намісник Азербайджану, який першим в Ірані взявся перебудовувати армію за європейським зразком.
- АББАСИДИ Аббасиди — династія арабських халіфів, що 750 року повалила Омейядів і правила халіфатом зі столицею в Багдаді до монгольського погрому 1258 року, а потім ще два з половиною століття зберігала номінальний титул халіфа в Каїрі.