АТЛАНТ
Атлант
Атлант (дав.-гр. Ἄτλας) — багатозначне слово: у грецькій міфології титан, приречений тримати небосхил; в архітектурі — опора у вигляді чоловічої постаті; в анатомії — перший шийний хребець.
Коротко
- Міфічний Атлант, син титана Япета, тримає небо як кару за участь у війні титанів проти Зевса.
- Архітектурний атлант заміняє колону чи пілястр; жіноча відповідність — каріатида.
- Від імені титана походять назви Атлаських гір, Атлантичного океану й збірника карт — атласу.
- Найдавніші відомі атланти — з храму Зевса Олімпійського в Агрігенті на Сицилії.
Слово «атлант» має одне джерело — ім’я грецького титана, — але живе в кількох галузях. Найчастіше ним називають героя міфу, скульптуру на фасаді та кістку людського скелета.
Титан, що тримає небо
У давньогрецькій міфології Атлант — син титана Япета, батько Гіад і німфи Каліпсо. Він воював на боці титанів проти Зевса й богів-олімпійців, за що був покараний: мусив вічно підпирати небосхил. Стародавні вміщували його на крайньому заході відомого світу. Звідси назва Атлантичного океану.
За іншою версією, Атлант володів деревом із золотими яблуками. Пророцтво провіщало, що їх відбере син Зевса, і титан відмовив у гостинності Персею. Той показав йому голову Медузи й перетворив на гору, що підпирає небо. Так пояснювали назву Атлаських гір у Північній Африці.
Атлант і Геракл
Найвідоміший епізод пов’язаний з подвигами Геракла. Герой прийшов по золоті яблука Гесперид і погодився потримати небо, поки Атлант їх принесе. Повернувшись, титан хотів залишити Геракла на своєму місці назавжди, але герой його перехитрив, і Атлант знову опинився під небосхилом.
Архітектурна опора
В архітектурі атлант — скульптура чоловіка, що тримає перекриття, балкон або карниз замість колони, стовпа чи пілястра. Інша грецька назва того самого елемента — теламон. Жіноча відповідність — каріатида.
Найдавніші відомі атланти — повалені фігури з храму Зевса Олімпійського в Агрігенті на Сицилії, доби ранньої класики. Колосальні постаті воїнів-тольтеків у мексиканському місті Тула (бл. 900–1100 років) за функцією теж схожі на атлантів.
Особливо часто атлантів використовували в архітектурі маньєризму й бароко, а у XVIII–XIX століттях їх знову ставили на будівлях у дусі грецьких зразків.
| Приклад | Місто | Час |
|---|---|---|
| Храм Зевса Олімпійського | Агрігент | V ст. до н. е. |
| Портик Нового Ермітажу (10 гранітних фігур) | Санкт-Петербург | 1840-ві |
| Будинок на вулиці Князя Романа, 6 | Львів | 1912–1913 |
Інші значення
- Атлант в анатомії — перший шийний хребець, що з’єднує хребет із черепом.
- У переносному значенні — велетень, людина великої сили або витримки.
- Атлас — збірник карт, названий на честь титана як знавця неба і світу.
Запитання
Чим атлант відрізняється від каріатиди?
Обидві є скульптурними опорами, що заміняють колону. Атлант зображає чоловіка, каріатида — жінку. Класичні каріатиди відомі з Ерехтейону на афінському Акрополі та зі скарбниць у Дельфах.
Як атланти пов’язані з географічним атласом?
Атланта вважали знавцем неба й світу, тому його ім’ям назвали збірник географічних карт.
Чому перший шийний хребець називають атлантом?
Назва — порівняння з міфом: як титан тримає небо, так цей хребець, найвищий у хребті, підтримує голову.
Див. також
- Атлантида Єдині первинні джерела — два діалоги Платона, написані близько 360 року до н. е.; решта згадок спирається на них.
- Атлас (гори) Найвища вершина — Тубкаль у Високому Атласі, 4167 м, найвища точка Північної Африки.
- Атлантичний океан Площа разом з окраїнними й внутрішніми морями — близько 106,5 млн км², без них — близько 81,8 млн км².
- Антей Викликав мандрівників на двобій і вбивав переможених; за Піндаром, з їхніх черепів будував храм батькові Посейдону.
- Авгієві стайні Очищення стаєнь — п’ятий, за іншими переказами сьомий подвиг Геракла.
Джерела
- Атлант — Вікіпедія (українська)
- Атлант (архітектура) — Вікіпедія (українська)
- Atlas (architecture) — Wikipedia (англійська)
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБРАКАДА́БРА Абракадабра (лат. abracadabra) — магічне слово, яке з античності писали на амулетах як заклинання проти хвороб; у сучасній мові — безглуздий набір слів, незрозуміла нісенітниця, а також «чарівне слово» фокусників.
- АДОНІС Адоніс (грец. Ἄδωνις, від фінікійського «адон» — пан, володар) — у міфах Близького Сходу божество рослинності, що щороку вмирає й відроджується; у грецькій міфології — вродливий смертний юнак, коханий Афродіти, загиблий на полюванні.
- АФІНА Афіна, або Атена (дав.-гр. Ἀθηνᾶ), — давньогрецька богиня мудрості, ремесел і справедливої оборонної війни, одна з головних олімпійських богинь, донька Зевса; у римлян їй відповідала Мінерва.
- АФРОДІТА Афродіта (дав.-гр. Ἀφροδίτη) — у давньогрецькій міфології богиня кохання, краси й пристрасті, одна з дванадцяти олімпійських богів; римляни ототожнювали її з Венерою.