АНОРТИТ

Анортит

Анортит (від грец. ἀνορθός — непрямий, скошений) — породотвірний мінерал класу силікатів, кальцієвий кінцевий член ряду плагіоклазів з формулою CaAl₂Si₂O₈; анортитом називають і плагіоклази з умістом анортитової складової понад 90 %.

Розділ: Мінералогія Оновлено 19 жовтня 2026 р. ≈ 2 хв читання

Коротко

Кристалізується в триклінній сингонії — звідси назва «скошений».
Твердість за шкалою Мооса — 6–6,5, густина — 2,72–2,76 г/см³, блиск скляний.
Типовий для основних магматичних порід — базальтів, габро, норитів; трапляється в метаморфічних породах і метеоритах.
З анортиту майже повністю складаються анортозити місячних материків; в Україні мінерал відомий на Українському щиті й у Донбасі.

Назва анортиту мало кому відома поза колом геологів, хоча цей мінерал входить до складу поширених темних вулканічних і глибинних порід, а на Місяці складає світлі гірські області — так звані материки.

Склад і будова

Хімічно чистий анортит — алюмосилікат кальцію CaAl₂Si₂O₈. У перерахунку на оксиди він містить близько 20,1 % CaO, 36,7 % Al₂O₃ і 43,2 % SiO₂. У природі анортит майже завжди містить домішку натрієвої складової — альбіту, оскільки утворює з ним безперервний ряд плагіоклазів. Мінералоги називають анортитом плагіоклаз, у якому анортитова складова становить 90–100 %.

Кристали належать до триклінної сингонії: жодна з осей кристалічної ґратки не перпендикулярна до інших. Саме цей «скіс» і відображає грецька назва мінералу. Відомі різновиди з домішкою барію (до 5,5 % BaO) та калію.

Властивості

Властивість	Значення
Твердість (за Моосом)	6–6,5
Густина	2,72–2,76 г/см³
Колір	безбарвний, білий, сірий, інколи жовтуватий чи червонуватий
Блиск	скляний
Спайність	досконала за однією площиною, добра — за другою
Температура плавлення	≈ 1550 °C

Де трапляється

Анортит — характерний мінерал основних магматичних порід: базальтів, олівінових габро, норитів. Його знаходять також на контактах магматичних порід з вапняками, в амфіболітах, метаморфізованих карбонатних породах і корундових родовищах. Першими описаними місцезнаходженнями (1823 рік) були вулкан Сомма на схилах Везувію та долина Фасса в Італії.

Анортит знайдено в метеоритах і навіть у зразках пилу комети Вільда 2, які доставив на Землю космічний апарат. Дуже багато його на Місяці: місячні материки складені анортозитами, і саме анортозитом виявився відомий «камінь Генезису», зібраний астронавтами «Аполлона-15».

В Україні анортит трапляється в межах Українського щита та в Донбасі. Мінерал використовують у керамічній промисловості.

Запитання

Що таке ряд плагіоклазів?

Плагіоклази — група польових шпатів, що утворює безперервний ряд твердих розчинів між натрієвим альбітом NaAlSi₃O₈ і кальцієвим анортитом CaAl₂Si₂O₈. Склад проміжних мінералів позначають часткою анортитової складової (An): анортит — це An90–100, альбіт — An0–10.

Чи є анортит на Місяці?

Так. Світлі місячні материки значною мірою складені анортозитом — породою, що майже цілком складається з анортиту. Найвідоміший зразок — так званий «камінь Генезису», доставлений на Землю експедицією «Аполлон-15».

Див. також

Альбіт Вміщує менше 10 % анортитової складової; містить близько 68 % кремнезему, 19 % глинозему й 12 % оксиду натрію.
Апатит Основні різновиди: фторапатит, хлорапатит і гідроксилапатит — залежно від того, який аніон переважає.
Амфіболи Кристалізуються в моноклінній і ромбічній сингоніях, утворюють призматичні, голчасті або волокнисті кристали.
Арагоніт Хімічно тотожний кальциту, але має іншу кристалічну ґратку й голчасті, призматичні кристали.
Антофіліт Назва — від латинського anthophyllum («гвоздика», пряність), за характерним коричнюватим кольором; саме слово походить від грецьких «квітка» й «листок».

Джерела

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику