Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

АМФІБОЛИ

Амфіболи

Амфіболи (від грец. ἀμφίβολος — двозначний) — супергрупа породотвірних мінералів класу силікатів зі стрічковою будовою кремнекисневого радикала, переважно водовмісні силікати магнію, заліза, кальцію, іноді алюмінію й лужних металів.

Розділ: Мінералогія Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Кристалізуються в моноклінній і ромбічній сингоніях, утворюють призматичні, голчасті або волокнисті кристали.
  • Від схожих піроксенів відрізняються подвійними ланцюжками тетраедрів, наявністю гідроксилу й кутом спайності близько 120°.
  • Найпоширеніший представник — рогова обманка; до групи також належать тремоліт, актиноліт, антофіліт.
  • Чотири амфіболи утворюють азбест; в Україні амфіболовий азбест відомий у Криворізькому басейні.

Назву «амфібол» дав мінералам французький кристалограф Рене Жюст Гаюї. Грецьке ἀμφίβολος означає «двозначний», і Гаюї натякав на мінливість цих мінералів: за складом і виглядом вони бувають такими різними, що їх легко сплутати між собою та з іншими силікатами.

Будова і склад

Як і піроксени, амфіболи належать до ланцюжкових силікатів (іносилікатів). Але якщо в піроксенах кремнекисневі тетраедри утворюють одинарні ланцюжки, то в амфіболах — подвійні, тобто стрічки. Пари таких стрічок пов’язані йонами металів у структуру, яку порівнюють із двотавровою балкою. Великі порожнини між ними можуть заповнювати йони натрію чи калію.

Міжнародна мінералогічна асоціація (IMA) з 2012 року розглядає амфіболи як супергрупу із загальною формулою AB₂C₅(T₈O₂₂)W₂. У позиції A може бути вакансія, натрій, калій, кальцій; у B — натрій, кальцій, залізо, магній; у C — магній, залізо, алюміній, титан; у T — кремній, алюміній; у W — гідроксил, фтор, хлор або кисень.

Властивості

  • кристали витягнуті: призматичні, веретеноподібні, голчасті, волокнисті;
  • колір чорний, зелений, бурий, рідше безбарвний, білий, синій;
  • твердість 5–6;
  • спайність під кутом близько 120°.

Основні мінерали

Підгрупа Мінерали
ромбічна антофіліт, жедрит, холмквістит
моноклінна тремоліт, актиноліт, рогова обманка, глаукофан, рибекіт

Склад амфіболів дуже мінливий: залізо вільно заміщує магній, тож між магнієвими й залізистими різновидами утворюються неперервні ряди. Рогова обманка охоплює щонайменше п’ять таких рядів, і розрізнити їх часто вдається лише мікрозондовим аналізом.

У гірських породах

Амфіболи бувають магматичного й метаморфічного походження. У магматичних породах вони частіше трапляються в середніх і кислих різновидах, ніж в основних: багата на кремнезем і воду магма сприяє утворенню амфіболів замість піроксенів. Найбільше їх, близько 20 %, в андезитах. Рогова обманка звичайна в сієнітах і діоритах, а амфіболіти складаються з амфіболів переважно.

Тремоліт утворюється у вапняках під час контактового метаморфізму, рогова обманка — при зміні піроксенів. В Україні амфіболові породи поширені в межах Українського кристалічного щита, а амфіболовий азбест відомий у Криворізькому залізорудному басейні.

Запитання

Як відрізнити амфібол від піроксену?

Найпростіше — за спайністю. У амфіболів площини спайності перетинаються під кутом близько 120°, у піроксенів — майже під прямим кутом, близько 90°. Крім того, амфіболи зазвичай трохи легші й містять гідроксильні групи, яких у піроксенах немає.

Чому амфібол-азбест небезпечний?

Тонковолокнисті амфіболи — антофіліт, рибекіт (крокідоліт, «блакитний азбест»), ряд кумінгтоніт — грюнерит (амозит, «бурий азбест») і ряд тремоліт — актиноліт — під час видобування й обробки дають дрібний пил. Тривалий контакт із ним може спричиняти тяжкі захворювання.

Див. також

  • Антофіліт Назва — від латинського anthophyllum («гвоздика», пряність), за характерним коричнюватим кольором; саме слово походить від грецьких «квітка» й «листок».
  • Альбіт Вміщує менше 10 % анортитової складової; містить близько 68 % кремнезему, 19 % глинозему й 12 % оксиду натрію.
  • Апатит Основні різновиди: фторапатит, хлорапатит і гідроксилапатит — залежно від того, який аніон переважає.
  • Криворізький залізорудний басейн Геологічно — синклінорій у межах Українського щита; руди пов’язані з докембрійською криворізькою серією.
  • Розділ «Мінералогія» Мінерали, кристали, їхній склад, властивості й походження.

Джерела

  1. Амфіболи — Вікіпедія (українська)
  2. Amphibole — Wikipedia (англійська)
  3. Hawthorne F. C. et al. IMA Report: Nomenclature of the amphibole supergroup // American Mineralogist. — 2012. — Vol. 97. — P. 2031–2048.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику