АРАГОНІТ
Арагоніт
Арагоніт (араґоніт) — мінерал класу карбонатів, одна з природних кристалічних форм карбонату кальцію CaCO₃ із ромбічною сингонією; утворюється в осадових породах, низькотемпературних гідротермальних жилах, печерах і мушлях молюсків.
Коротко
- Хімічно тотожний кальциту, але має іншу кристалічну ґратку й голчасті, призматичні кристали.
- Твердість 3,5–4, густина 2,9–3,0 г/см³, колір білий, жовтуватий, сіруватий; блиск скляний.
- З арагоніту складається перламутр більшості молюсків і скелет багатьох коралів.
- В Україні трапляється на Донбасі, в Криму, на Закарпатті й в межах Українського щита.
1797 року німецький мінералог Абрагам Готлоб Вернер назвав новий мінерал на честь Арагону, бо вважав, що його зразки походять звідти. Насправді містечко Моліна-де-Арагон, де знайшли кристали, лежить у сусідній Кастилії — Ла-Манчі. Помилка в назві прижилася. Ще раніше, 1754 року, ці «шестигранні» кристали описав іспанець Хосе Торрубія.
Склад і будова
Арагоніт — карбонат кальцію, CaCO₃, тобто за складом той самий мінерал, що й кальцит. Відрізняє їх кристалічна ґратка: у кальциту вона тригональна, в арагоніту ромбічна. Існує й третя, ще менш стійка форма — ватерит.
Як домішки в арагоніті бувають барій, стронцій, свинець, магній, залізо, цинк. За їхнім вмістом виділяють відміни:
| Відміна | Домішка |
|---|---|
| стронціїстий | до 6 % SrO |
| цинковистий | до 10 % ZnO |
| свинцевистий | до 15 % PbO |
| баріїстий | незначна кількість BaO |
Як виглядає
Кристали арагоніту голчасті або призматичні, часто з повторними двійниками, що імітують шестигранну форму. Спайності майже немає. Мінерал утворює кірочки, радіальні зростки, натічні форми й ооліти — дрібні кулясті зерна. Зцементовані ооліти називають гороховим каменем. Гіллясті зростки звуться «залізними квітами». Стара українська назва натічного арагоніту — жерелинець.
Де утворюється
Арагоніт — форма карбонату кальцію, стійка за високого тиску. Тому він трапляється в метаморфічних породах зон субдукції. Проте здебільшого утворюється біля поверхні:
- у мушлях майже всіх молюсків — з нього складається перламутр, зокрема перли;
- у скелетах коралів, деяких губок і трубках червів-серпулід;
- у печерах — сталактити й «печерні квіти»; знаменита Охтинська арагонітова печера у Словаччині;
- на морському дні — наприклад, поклади оолітового арагонітового піску на Багамах.
Біля поверхні арагоніт метастабільний: за мільйони років він перетворюється на кальцит. Тому у викопних рештках давніших за кам’яновугільний період первинного арагоніту майже не знаходять.
В Україні арагоніт відомий на Донбасі, в Криму, на Закарпатті та в межах Українського щита.
Запитання
Чим арагоніт відрізняється від кальциту?
Склад у них однаковий — карбонат кальцію, але атоми укладені по-різному. Кальцит тригональний і має досконалу спайність, арагоніт ромбічний, утворює голчасті кристали й спайності майже не має. За звичайного тиску арагоніт нестійкий і з часом переходить у кальцит.
Що таке «залізні квіти»?
Так здавна називають гіллясті, коралоподібні зростки арагоніту (лат. flos ferri). Назва походить від залізорудних копалень Каринтії в Австрії, де ці утворення знаходили разом з рудою.
Навіщо арагоніт в акваріумах?
У морських акваріумах арагонітовий пісок допомагає відтворити умови коралового рифу: він підтримує кислотність води близькою до природної й дає кальцій для мешканців.
Див. також
- Апатит Основні різновиди: фторапатит, хлорапатит і гідроксилапатит — залежно від того, який аніон переважає.
- Алмаз Твердість 10 за шкалою Мооса, густина 3,50–3,53 г/см³, дуже висока теплопровідність і сильний блиск.
- Антофіліт Назва — від латинського anthophyllum («гвоздика», пряність), за характерним коричнюватим кольором; саме слово походить від грецьких «квітка» й «листок».
- Розділ «Мінералогія» Мінерали, кристали, їхній склад, властивості й походження.
Джерела
- Арагоніт — Вікіпедія (українська)
- Aragonite — Wikipedia (англійська)
- Мала гірнича енциклопедія: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — Т. 1.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АГРІКОЛА Агрікола Георг (лат. Georgius Agricola, справжнє ім’я Георг Бауер; 24 березня 1494, Глаухау — 21 листопада 1555, Хемніц) — німецький учений-гуманіст доби Відродження, лікар, мінералог і металург, автор першої систематичної праці з гірництва й металургії «De re metallica».
- АЛЬБІТ Альбіт (від лат. albus — білий) — породотвірний мінерал класу силікатів, натрієвий польовий шпат складу Na[AlSi₃O₈], крайній натрієвий член ряду плагіоклазів.
- АЛЬМАДЕН Альмаден (ісп. Almadén) — найбільше відоме у світі родовище ртуті та однойменне місто в іспанській провінції Сьюдад-Реаль (Кастилія — Ла-Манча), де кіновар добували понад дві тисячі років, аж до початку XXI століття.
- АЛЬМАНДИН Альмандин (альмандит) — мінерал групи гранатів, залізисто-алюмінієвий силікат острівної будови складу Fe₃Al₂(SiO₄)₃; темно-червоний із фіолетовим відтінком, прозорі кристали використовують як дорогоцінне каміння, непрозорі — як абразив.