Абовян Хачатур

Коротко

• 1829 року як перекладач і провідник учасник першого в нові часи сходження на вершину Арарату з професором Фрідріхом Парротом.
• Навчався в Дерптському (Тартуському) університеті з 1830 до 1835 чи початку 1836 року (джерела розходяться).
• Роман «Рани Вірменії» (написаний 1841, виданий 1858) — перший роман новою вірменською мовою.
• Уранці 14 квітня 1848 року вийшов з дому в Єревані й зник безвісти; його доля досі невідома.

9 жовтня 1829 року о 15:15 шестеро людей уперше в нові часи стали на вершині Арарату. Групу вів професор фізики Дерптського університету Фрідріх Паррот, а перекладачем і провідником у ній був молодий диякон з Ечміадзина Хачатур Абовян; з ними піднялися двоє вірменських селян з Ахурі й двоє російських солдатів. Він вирубав у кризі заглибину, поставив дерев’яний хрест і забрав із собою шматок льоду, вважаючи цю воду священною.

Ечміадзин і Дерпт

Абовян народився в селянській родині в селі Канакер біля Єревана, яке тепер є частиною міста. Рік народження в джерелах різний: українські довідники подають 1805, англомовні — 1809. Навчався при Ечміадзинському монастирі та в Нерсесянівській семінарії в Тбілісі, був перекладачем і секретарем католикоса, працював у бібліотеці Ечміадзинського собору.

Паррот, вражений здібностями юнака, домігся для нього державної стипендії. З 1830 року до 1835-го (за англомовними джерелами — до січня 1836-го) Абовян навчався на філософському факультеті Дерптського (нині Тартуського) університету, опанував німецьку, російську, французьку й латину, захопився німецьким романтизмом. Серед його університетських друзів були сини історика Миколи Карамзіна.

Учитель і дослідник

Після повернення Абовян наглядав за Тифліським повітовим училищем, з 1843 року працював у Єреванському. Його опір догматизму в школі викликав ворожість духовенства й частини урядовців. У педагогічному творі «Нахашавіх» він обстоював загальне, а для бідних — безплатне навчання.

Абовян брав участь у природничих експедиціях: з геологом Германом Абіхом досліджував Вірменське нагір’я, 1846 року з англійцем Генрі Сеймуром знову піднявся на Арарат. Він першим із вірменських учених почав приладові метеорологічні спостереження, описав побут курдських поселень.

Письменник

Головна творча заслуга Абовяна — перехід до ашхарабару, нової літературної мови, зрозумілої широкому загалу, замість класичного грабару. Роман «Рани Вірменії», написаний 1841 року й виданий лише 1858-го, розповідає про боротьбу вірмен під час російсько-перської війни 1826–1828 років. Абовян писав також вірші, повісті, п’єси, байки й казки, збирав фольклор, перекладав Гомера, Гете, Шиллера, Крилова, Жуковського. За життя його художні твори не видавалися.

Англомовні дослідники, зокрема Кеворк Бардакджян, вважають точнішим називати Абовяна засновником нової саме східновірменської літератури: на західновірменську словесність його твори вплинули мало.

Пам’ять

На честь письменника назване місто Абовян поблизу Єревана. У Канакері діє будинок-музей, біля якого 1964 року встановлено бронзову статую, виконану в Парижі в 1910–1913 роках; ще один пам’ятник 1950 року стоїть на площі Абовяна в Єревані.

Запитання

Що сталося з Хачатуром Абовяном?

14 квітня 1848 року він вийшов уранці на прогулянку й більше не повернувся. Висували різні версії: убивство перськими чи турецькими недругами, таємний арешт і заслання до Сибіру Окремим корпусом жандармів, самогубство (його здебільшого відкидають), навіть від'їзд до охопленої революціями Західної Європи. Жодну не доведено.

Чому «Рани Вірменії» вважають переломним твором?

Роман написано не класичною вірменською мовою грабар, а живою мовою на основі єреванського говору. Героєм уперше став простий чоловік із народу — Агасі, що підіймає повстання проти перських поневолювачів під час російсько-перської війни 1826–1828 років.

Хто перекладав Абовяна українською?

Окремі твори переклали Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Андрій Малишко, Микола Терещенко, Леонід Дмитерко та інші; 1948 року в Києві вийшли його «Вибрані твори». Сам Абовян приятелював з українським поетом Іваном Росковшенком.

Див. також

• Абовян (місто) Розташоване на Котайкському плато на висоті близько 1450 м над рівнем моря, між річками Раздан, Азат і Гетар.
• Карамзін Микола Михайлович Повість «Бідна Ліза» (1792) і «Листи російського мандрівника» зробили його головним сентименталістом російської літератури.
• Розділ «Література» Письменники й твори різних літератур, літературознавчі терміни.

Джерела

1. Хачатур Абовян — Вікіпедія (українська)
2. Khachatur Abovian — Wikipedia (англійська)
3. Wikidata: Q313461
4. Абовян Хачатур // Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. — Т. 1. — Тернопіль, 2005.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.