План «Барбаросса»

Коротко

• Названий на честь імператора Священної Римської імперії Фрідріха I Барбаросси.
• Розробку почали в липні 1940 року; у ній брали участь Еріх Маркс, Бернгард Лоссберг, Фрідріх Паулюс, Франц Гальдер.
• Передбачав розгром Червоної армії за кілька місяців і вихід на лінію Архангельськ — Волга (так звана лінія А — А).
• Початкові успіхи вермахту не дали швидкої перемоги: війна стала затяжною, а план зазнав краху.

Улітку 1940 року Німеччина розгромила Францію, але так і не вивела з війни Велику Британію. Блокада острова потребувала флоту, якого не було, а десантна операція «Морський лев» видавалася надто ризикованою. 31 липня 1940 року в Бергхофі Гітлер дійшов висновку: надія Англії — Росія й Америка, і якщо розгромити СРСР, зникне й друга. Так почалося планування війни на сході.

Розробка

Над планом паралельно працювали два штаби.

Етап	Автор	Суть
серпень 1940	генерал-майор Еріх Маркс, Генштаб сухопутних військ (ОКГ)	проєкт «Ост»: два напрямки — московський і київський, розділені Прип’ятськими болотами; на кампанію 9–17 тижнів
вересень 1940	підполковник Бернгард Лоссберг, штаб ОКВ	«Етюд Лоссберга»: три групи армій, участь Румунії й Фінляндії
жовтень — грудень 1940	Фрідріх Паулюс, Франц Гальдер	штабні ігри, план «Отто»
18 грудня 1940	ОКВ, Гітлер	Директива № 21 «Барбаросса»

Штабні ігри наприкінці 1940 року показали слабке місце задуму: резерву особового складу вистачало лише на три місяці бойових втрат. Війну треба було виграти силами першого ешелону ще до лінії Київ — Мінськ — Чудське озеро.

Що передбачала Директива № 21

Головний задум — знищити основні сили Червоної армії в прикордонних битвах глибокими танковими проривами й не дати їм відступити вглиб країни. Кінцевою метою був вихід на лінію Волга — Архангельськ; промислові райони за Уралом мала паралізувати авіація.

Сили розподіляли так:

• група армій «Північ» — зі Східної Пруссії через Прибалтику на Ленінград;
• група армій «Центр» — головний удар з району Варшави через Білорусь, потім на Москву;
• група армій «Південь» — з району Любліна на Київ, щоб знищити радянські війська на захід від Дніпра до їхнього відходу за річку, а згодом захопити Донбас.

Фінляндія мала наступати разом з німецькими військами з Норвегії на Мурманськ і біля Ладозького озера, Румунія — форсувати Прут і підтримувати південний фланг.

Україна в плані

Для планувальників Україна була одним з головних економічних призів. Лоссберг вважав, що СРСР не залишить її без бою, і розраховував на «внутрішні політичні труднощі» в регіоні. Після окупації передбачалося створити підконтрольну Німеччині адміністрацію.

Виконання і провал

Напад почався 22 червня 1941 року замість запланованого травня. До кордонів СРСР перекинули близько 3 мільйонів німецьких військовослужбовців і майже 700 тисяч солдатів союзників. Вермахт розбив радянські армії в прикордонних районах і просунувся вглиб країни, проте розгромити Червону армію у визначені терміни не вдалося. Першу фазу операції історики завершують груднем 1941 року, коли розгорнулася битва за Москву. Бліцкриг не вдався, і війна перетворилася на затяжну.

Запитання

Чому план назвали «Барбаросса»?

План отримав назву від прізвиська імператора Священної Римської імперії Фрідріха I Барбаросси, відомого загарбницькими походами. Слово barbarossa італійською означає «руда борода».

Чому напад перенесли з травня на червень 1941 року?

Спершу вторгнення планували на 15 травня, але почалося воно 22 червня. Найчастіше затримку пов'язують з квітневою кампанією Німеччини проти Югославії й Греції; згадують також потребу Фінляндії та Румунії в підготовці й вологу весну, через яку довго не спадала вода в річках.

Див. також

• Арденнська операція 1944–1945 Мета — прорвати фронт між британцями й американцями, вийти до порту Антверпен і змусити західних союзників до переговорів.
• Ам’єнська операція 1918 року Мета — ліквідувати Ам’єнський виступ і зняти німецький обстріл залізниці Париж — Ам’єн — Кале.
• Бій під Крутами Станція Крути лежить за 130 км на північний схід від Києва і за 18 км на схід від Ніжина.
• Розділ «Військова справа» Військове мистецтво, озброєння, битви та полководці.

Джерела

1. План «Барбаросса» — Вікіпедія (українська)
2. Операція «Барбаросса» — Вікіпедія (українська)
3. Коваль В. С. Барбаросса, план // Енциклопедія історії України. — Т. 1. — Київ: Наукова думка, 2003. — С. 185.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.