Арденнська операція 1944–1945

Коротко

• Мета — прорвати фронт між британцями й американцями, вийти до порту Антверпен і змусити західних союзників до переговорів.
• Німці досягли повної раптовості й вклинилися в оборону на 90–100 км, але не змогли взяти Бастонь і переправи через Маас.
• До кінця січня 1945 року фронт повернувся на початкові рубежі; вермахт втратив резерви, яких уже не міг відновити.
• Для армії США це найбільша й найкривавіша битва Другої світової.

Восени 1944 року Арденни вважалися тихою ділянкою фронту. Густі ліси й вузькі дороги здавалися союзникам надійним захистом, тож тут стояли змучені боями й ще не обстріляні американські дивізії першої армії. Саме цю ділянку Гітлер обрав для свого останнього великого удару на заході.

Задум

До кінця 1944 року Німеччина програвала на всіх фронтах. Союзники звільнили Францію й Бельгію, Червона армія після операції «Багратіон» стояла на Віслі. Німецьке командування вирішило зібрати останні резерви й ударити там, де його не чекали.

План «Вахта на Рейні» передбачав прорив на стику британських і американських військ, форсування Маасу й вихід до Антверпена — головного порту постачання союзників. Відрізані армії мали бути розбиті, а Велика Британія й США — схилитися до сепаратного миру.

Для наступу зосередили близько 410 тис. солдатів, близько 1400 танків і бронемашин, 2600 гармат і понад тисячу літаків.

Перебіг

Удар 16 грудня 1944 року став цілковитою несподіванкою. Розвідка союзників недооцінила зосередження ворожих військ, а низька хмарність на тиждень прикувала до землі їхню авіацію. За вісім днів німці вклинилися на 90–100 км.

Ключовими виявилися дві точки опору:

• хребет Ельзенборн на північному фланзі, де американці не пропустили танкові колони до доріг на Льєж;
• Бастонь — вузол доріг на півдні, оточений 20 грудня; гарнізон тримався, доки 26 грудня до міста не пробилися частини третьої армії Джорджа Паттона.

Найдальшою точкою наступу стало село Фуа-Нотр-Дам біля Дінана, де 24 грудня німців зупинила 2-га бронетанкова дивізія США. З покращенням погоди союзна авіація почала громити колони й склади пального. 1 січня 1945 року німці спробували відтягнути сили ударом в Ельзасі (операція «Північний вітер»), але й він не дав результату.

Підсумки

До 25 січня фронт повернувся на рубежі, з яких почався наступ. Оцінки втрат розходяться:

Сторона	Задіяно	Втрати (убиті, поранені, зниклі, полонені)
Німеччина	близько 410 тис.	від 63 до 104 тис.
Союзники	понад 700 тис.	від 77 до понад 83 тис., зокрема щонайменше 8600 загиблих

Німецькі танкові з’єднання вже не відновили втрачених машин. Після Арденн вермахт був здатний лише на локальні контрудари, а союзники в лютому — березні 1945 року вийшли до Рейну й перенесли бої на територію Німеччини.

Запитання

Чому битву називають «Битвою за виступ»?

На оперативних картах німецький прорив виглядав як глибокий клин, що випинав лінію фронту на захід. Американські газети назвали його «bulge» — «опуклість, виступ», і назва закріпилася в англомовній історії.

Чи допоміг союзникам радянський наступ на Віслі?

Радянська історіографія стверджувала, що Вісло-Одерську операцію почали 12 січня 1945 року раніше строку на прохання союзників, і це врятувало їх в Арденнах. Черчилль справді писав Сталіну 6 січня. Проте більшість західних і сучасних істориків зазначає, що на той час німецький наступ уже був зупинений, а частину танкових сил німці почали відводити з виступу ще на початку січня. Тож радянський наступ радше пришвидшив кінець війни загалом, ніж вирішив долю Арденн.

Див. також

• Ам’єнська операція 1918 року Мета — ліквідувати Ам’єнський виступ і зняти німецький обстріл залізниці Париж — Ам’єн — Кале.
• Розділ «Військова справа» Військове мистецтво, озброєння, битви та полководці.
• Розділ «Новітня історія (1914, з моменту початку 1-ої світової війни і до сьогодення)» Усі статті підрозділу «Новітня історія (1914, з моменту початку 1-ої світової війни і до сьогодення)».

Джерела

1. Арденнська операція — Вікіпедія (українська)
2. Battle of the Bulge — Wikipedia (англійська)
3. Wikidata: Q151018

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.