СЕМКОВСЬКИЙ
Семковський Семен Юлійович
Семковський (Семківський) Семен Юлійович (справжнє прізвище Бронштейн; 4 (16) березня 1882, Могильов — 18 березня 1937) — філософ і соціолог, дійсний член ВУАН (1929), професор харківських вишів; репресований і розстріляний, посмертно реабілітований.
Коротко
- Колишній меншовик, двоюрідний брат Льва Троцького; 1907–1917 жив в еміграції у Відні.
- З 1920 року — професор у Харкові, один з організаторів філософської освіти й соціологічних досліджень в УСРР.
- Автор понад 100 праць, зокрема про теорію відносності й діалектичний матеріалізм.
- Заарештований 1936 року, розстріляний 18 березня 1937 року.
У 1920-х роках Харків був столицею УСРР і головним осередком марксистської філософії в республіці. Одним з її провідних діячів був Семен Семковський. Колишній діяч меншовицької партії, він став професором марксизму, академіком і популяризатором теорії відносності. Його кар’єра закінчилася так само, як у багатьох харківських учених того покоління: арештом і розстрілом.
Походження і революційні роки
Семен Бронштейн народився в Могильові 4 (16) березня 1882 року; деякі довідники називають 1883 рік. Він був двоюрідним братом Льва Троцького. Закінчив юридичний факультет Петербурзького університету.
З 1901 року Семковський — член Російської соціал-демократичної робітничої партії, згодом меншовик. У 1907–1917 роках жив в еміграції у Відні; 1908 року входив до редакції віденської газети «Правда», яку видавав Троцький. У цей час він багато писав про національне питання; з його статтями полемізував Ленін у праці «Про право націй на самовизначення» (1914).
Після Лютневої революції 1917 року Семковський повернувся до Росії й входив до керівництва меншовиків-інтернаціоналістів.
В Україні
З 1918 року він жив в Україні. Того ж року обстоював ідею самоврядування Донецько-Криворізького басейну з визначенням його адміністративної приналежності через референдум. 1918–1920 року викладав у Києві.
1920 року Семковський порвав з меншовиками й переїхав до Харкова. Посади, які він обіймав у наступні півтора десятиліття:
| Роки | Посада |
|---|---|
| з 1920 | професор теоретичних основ марксизму в Харківському інституті народної освіти |
| 1922–1931 | голова філософсько-соціологічного відділу й керівник кафедри філософії ВУАМЛІН |
| з 1927 | голова Соціологічної комісії ВУАН |
| 1929 | дійсний член ВУАН |
| з 1931 | член Президії ВУАН, керівник Асоціації природознавства |
| 1934–1936 | голова Комісії філософії АН УРСР і харківської науково-дослідної кафедри історії європейської культури |
ВУАМЛІН — Всеукраїнська асоціація марксистсько-ленінських інститутів — у 1920-х роках була головним центром підготовки марксистських науковців в Україні.
Наукові праці
Семковський написав понад сто наукових і науково-популярних праць. Найбільше уваги привертали його книжки про співвідношення фізики й філософії:
- «Людвиг Фейербах» (1922);
- «Марксизм і національна проблема» («Червоний шлях», 1923);
- «Теория относительности и материализм» (1924);
- «Диалектический материализм и принцип относительности» (1926; українською — 1931);
- «Фізика і хімія як науки у світлі марксизму» (1933).
Він намагався показати, що теорія відносності Ейнштейна узгоджується з діалектичним матеріалізмом, — у ті роки частина радянських філософів, навпаки, вважала її «ідеалістичною». Проти його поглядів на філософські питання фізики виступав, зокрема, фізик Лев Ландау, який тоді працював у Харкові.
Арешт і загибель
На початку 1930-х років у радянській філософії почався так званий «поворот на філософському фронті», а в Україні — кампанія проти «українського відродження». Семковського заарештували 1936 року; джерела називають різні дати арешту. 18 березня 1937 року його розстріляли. Згодом учений був посмертно реабілітований.
Запитання
Чому Ленін полемізував із Семковським?
Перед Першою світовою війною Семковський друкував статті з національного питання, в яких скептично оцінював право націй на самовизначення аж до відокремлення. Ленін відповідав йому, зокрема, у праці «Про право націй на самовизначення» (1914).
Чому в різних джерелах різний рік народження?
Українська й російська Вікіпедія називають 1882 рік, а у Wikidata наведено обидва варіанти — 1882 і 1883. Словник подає 1882 рік із цією оговоркою.
Див. також
- Плісецький Марко Мойсейович Учень академіка Олександра Білецького; кандидат філологічних наук з 1940 року.
- Розділ «Філософи» Усі статті підрозділу «Філософи».
Джерела
- Семковський Семен Юлійович — Вікіпедія (українська)
- Семковский Семён Юльевич — Википедия (російська)
- Wikidata: Q4415594
- Семковський Семен Юлійович // Філософський енциклопедичний словник / за ред. В. І. Шинкарука. — Київ: Абрис, 2002. — С. 575.
- Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Париж; Нью-Йорк, 1955–1995.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.
- АЛЬБЕРТ ВЕЛИКИЙ Альберт Великий (лат. Albertus Magnus, також Альберт Кельнський; близько 1200 — 15 листопада 1280, Кельн) — німецький філософ, теолог і природознавець, чернець-домініканець, учитель Томи Аквінського; католицький святий і Учитель Церкви.
- БІБЕРОВИЧЕВА Біберовичева Іванна Антонівна (з дому Коралевич, сценічне ім’я до 1879 року — Ляновська; 30 грудня 1858, село Фалиш, тепер Стрийський район Львівської області — 7 вересня 1937, Коломия) — українська драматична акторка галицької сцени.
- БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА Білогрудівська культура — археологічна культура пізньої бронзової доби в лісостепу Правобережної України, що існувала приблизно у XIII–X століттях до н. е. й дала початок чорноліській культурі.