Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

КУСКОВО

Кусково

Кусково — палацово-парковий ансамбль XVIII століття, колишня літня садиба графів Шереметєвих на сході Москви, у межах якої місто опинилося 1960 року; нині музей-садиба з колекцією кераміки.

Розділ: Пам’ятки архітектури Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Головну частину ансамблю створив граф Петро Борисович Шереметєв (1713–1788) у 1740–1770-х роках.
  • Палац збудовано 1769–1775 років; поруч стоять Голландський та Італійський будиночки, Грот, Ермітаж і Велика кам’яна оранжерея.
  • Серед будівничих — кріпаки Шереметєвих Федір Аргунов і Дементій Антонов, архітектори Юрій Кологрівов і Карл Бланк.
  • Музей у садибі діє з 1918–1919 років, з 1932 року тут розміщено Державний музей кераміки.

Коли граф Петро Шереметєв розбудовував Кусково, садиба стояла за кілька верст на схід від Москви, серед полів і ставків. Тепер цей ансамбль XVIII століття оточений міськими кварталами Східного округу, а палац, павільйони й регулярний парк збереглися як музей.

Власники

Землі під Кусковим належали Шереметєвим здавна; у XVII столітті садибою володів фельдмаршал Борис Петрович Шереметєв, і тоді тут уже були дерев’яна церква, будинок і кілька ставків. Справжню розбудову розпочав його син, граф Петро Борисович (1713–1788). Онук, Микола Петрович, приділяв Кусковому менше уваги: він зводив інший маєток — Останкіно з власним кріпацьким театром.

Ансамбль

Садибу будували кілька десятиліть. Головні споруди (дати подано за довідковими виданнями; в окремих джерелах вони розходяться на рік-два):

Споруда Роки
Церква Спаса 1737–1739
Голландський будиночок 1749–1751
Італійський будиночок 1754–1755
Грот 1756–1761
Кухонний флігель 1756–1757
Велика кам’яна оранжерея 1761–1763
Ермітаж 1765–1767
Палац 1769–1775
Дзвіниця 1792

Одноповерховий дерев’яний палац з анфіладою парадних кімнат збудовано в дусі класицизму. Його точний автор невідомий: будівництво вів Карл Бланк, ймовірно за кресленнями французького архітектора Шарля де Вайї. Грот, оранжерею та кухонний флігель пов’язують з іменем Федора Аргунова, Італійський будиночок — з Юрієм Кологрівовим. Кам’яну оранжерею зводив кріпак-будівничий Дементій Антонов.

Мистецтво в садибі

Шереметєви наповнювали Кусково творами майстрів свого часу. Скульптор Федот Шубін виконав для садиби чотири погруддя, а в палацовій колекції зберігаються портрети пензля художника Івана Аргунова. Креслення та малюнки, пов’язані з будівництвом, частково зберігалися в Італійському будиночку; серед них згадують і аркуші Бартоломео Растреллі.

Парк і ставки

Регулярний парк «на французький лад» з прямими алеями й каналами облаштовували в 1750–1780-х роках. Перед палацом лежить Великий ставок, а всього в садибі було близько сімнадцяти ставків різного розміру. У XVIII столітті володіння займало близько 230 гектарів; нинішня музейна територія — близько 26 гектарів.

Музей

Після 1917 року садиба стала музеєм (за різними джерелами — 1918 або 1919 року). 1932 року сюди перевели Державний музей кераміки, експозиція якого розміщена, зокрема, у Великій кам’яній оранжереї. 1960 року Кусково увійшло в міську межу Москви. З 2018 року заклад називається музеєм-садибою «Кусково», а 2022 року його об’єднали з Останкіним в один музей-заповідник.

Запитання

Хто збудував палац у Кусковому?

Точне авторство не встановлене. Відомо, що спорудження палацу 1769–1775 років вів архітектор Карл Бланк, імовірно за кресленнями француза Шарля де Вайї; до того над проєктами садиби працювали Федір Аргунов і Юрій Кологрівов.

Що таке Ермітаж у Кусковому?

Це окремий павільйон 1765–1767 років у регулярному парку, де сходяться вісім алей. Назва «ермітаж» (франц. ermitage — усамітнення) була поширена для садибних павільйонів; із петербурзьким музеєм Ермітаж він не пов’язаний.

Див. також

  • Коломенське Уперше згадується в духовній грамоті Івана Калити близько 1339 року.
  • Літній сад Закладений 1704 року за голландськими зразками; планування згодом доповнили французькі майстри.
  • Ермітаж Відлік історії — 1764 рік, коли до Петербурга надійшла партія картин, придбаних Катериною II в берлінського купця Йоганна Ґоцковського.

Джерела

  1. Кусково (садиба) — Вікіпедія (українська)
  2. Kuskovo — Wikipedia (англійська)
  3. Кусково — Википедия (російська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику