Літній сад

Коротко

• Закладений 1704 року за голландськими зразками; планування згодом доповнили французькі майстри.
• На території — Літній палац (1710–1714, архітектор Доменіко Трезіні), Кавовий і Чайний будиночки, пам’ятник Івану Крилову.
• Огорожу з боку Неви кували й ставили у 1771–1784 роках за проєктом Юрія Фельтена.
• Після реставрації 2009–2012 років оригінали мармурових статуй перенесено до музейних приміщень, у саду стоять копії.

Петербург ще не був столицею, коли 1704 року на місці колишньої шведської садиби навпроти Петропавлівської фортеці почали розплановувати царський сад. Через три століття він лишається одним із небагатьох регулярних парків Європи, що зберегли початкову сітку алей.

Задум і перші роки

Петро I бачив сади в Голландії й хотів мати подібний у новому місті. Перші роботи вів військовий інженер Іван Матвєєв: копали гавань, прокладали доріжки, ставили невеликі фонтани. Територію постійно підсипали, бо низина потерпала від повеней.

З 1712 року садом опікувався голландський садівник Ян Роозен. Від нього походять риси, помітні й нині: палац стоїть збоку від головної осі, простір поділено на окремі «кабінети» з боскетами, береги каналів обсаджено деревами. 1716 року до Петербурга приїхав француз Жан-Батист Леблон, який подовжив перспективи й надав ансамблю рис французького парку.

Будівлі та скульптура

Найстаріша будівля — двоповерховий Літній палац Петра I, зведений у 1710–1714 роках за проєктом Доменіко Трезіні. Це скромний будинок голландського типу, нині музей. Пізніше з’явилися Кавовий будиночок (1826, Карл Россі) і Чайний будиночок (1827, Людвіг Шарлемань).

Для алей купували мармурові статуї та бюсти в Італії, зокрема у венеційських майстрів. За часів Растреллі колекція сягала двохсот творів, проте багато з них загинуло або було вивезено. 1855 року в саду відкрили бронзовий пам’ятник байкареві Івану Крилову роботи Петра Клодта.

Огорожа Фельтена

Найвідоміша деталь ансамблю — огорожа з боку Палацової набережної. Її виготовили й поставили у 1771–1784 роках за проєктом Юрія Фельтена. Гранітні колони з вазами чергуються з кованими ланками, прикрашеними позолоченими розетками. Анна Ахматова вважала цю огорожу одним із символів міста.

Зміни й реставрація

Повінь 1777 року знищила фонтани, і сад поступово втратив риси бароко: зникли грот, підстрижені боскети, частина каналів. Дослідження історії ансамблю розпочала в XX столітті ландшафтна архітекторка Наталія Дуб’яго.

Масштабна реставрація тривала з 2009 по 2012 рік. Відновлено частину фонтанів, решітчасті трельяжі й перголи, висаджено понад тисячу молодих лип і тисячі кущів. Оригінали скульптур перенесено до приміщень Російського музею, в алеях встановлено копії.

Об’єкт	Час	Автор
Літній палац	1710–1714	Д. Трезіні
Огорожа з боку Неви	1771–1784	Ю. Фельтен
Кавовий будиночок	1826	К. Россі
Чайний будиночок	1827	Л. Шарлемань
Пам’ятник І. Крилову	1855	П. Клодт

Сад входить до складу історичного центру Санкт-Петербурга, внесеного 1990 року до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Запитання

Чи справжні статуї стоять у Літньому саду?

Більшість скульптур, які бачать відвідувачі, — копії. Мармур XVIII століття погано переносить вологі петербурзькі зими, тому під час реставрації оригінали перенесли до приміщень Російського музею, частину виставлено в Михайлівському замку.

Чому статуї взимку закривають ящиками?

Дерев’яні футляри захищають мармур від снігу, перепадів температури й вологи. Цю традицію тримають давно, і щовесни відкриття скульптур стає помітною міською подією.

Скільки фонтанів було в Літньому саду?

За часів Петра I їх налічували кілька десятків, але повінь 1777 року зруйнувала систему, і відновлювати її тоді не стали. Частину фонтанів центральних алей відтворено під час реставрації, завершеної 2012 року.

Див. також

• Ермітаж Відлік історії — 1764 рік, коли до Петербурга надійшла партія картин, придбаних Катериною II в берлінського купця Йоганна Ґоцковського.
• Лувр Будівля виросла з фортеці кінця XII століття; ренесансний палац почали зводити 1546 року за проєктом П’єра Леско.
• Розділ «Пам’ятки архітектури» Усі статті підрозділу «Пам’ятки архітектури».

Джерела

1. Літній сад (Санкт-Петербург) — Вікіпедія (українська)
2. Summer Garden — Wikipedia (англійська)
3. Summer Palace of Peter the Great — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.