Коломенське

Коротко

• Уперше згадується в духовній грамоті Івана Калити близько 1339 року.
• Шатрова церква Вознесіння 1532 року з 1994 року внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
• Дерев’яний палац царя Олексія Михайловича (1667–1671) розібрали 1768 року; копію звели у 2008–2010 роках.
• Музей-заповідник з 1971 року; сюди звезено дерев’яні споруди з різних місць, серед них будиночок Петра I.

1532 року на високому березі Москви-ріки звели білокам’яну церкву, якою, за переказом, відзначили народження довгоочікуваного спадкоємця престолу — майбутнього Івана Грозного. Ця церква Вознесіння стала головною спорудою Коломенського й першою мурованою шатровою церквою.

Село князів і царів

Перша письмова згадка про Коломенське міститься в духовній грамоті Івана Калити близько 1339 року. Згодом село стало улюбленою заміською садибою московських великих князів, а пізніше царів. Тут відбувалися й події смутних років: 1606 року в Коломенському стояв табором Іван Болотников, а 1662 року тут розправилися з учасниками Мідного бунту в Москві.

Архітектурний ансамбль

Споруда	Час
Церква Вознесіння	1532
Церква Усікновення глави Івана Предтечі в Дьяковому	близько 1547
Храм-дзвіниця Георгія Змієборця	XVI століття
Казанська церква	середина XVII століття
Передні ворота	1671–1673

Церкву Вознесіння іноді називають «білим стовпом». Над хрестоподібним підкліттям піднімаються восьмерик і висока шатрова покрівля з невеликою банею. Дослідники вважають, що шатрову композицію перенесено в камінь з дерев’яних церков. 1994 року храм внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

П’ятиголову церкву в Дьяковому традиційно пов’язують з ім’ям Постника Яковлєва, одного з творців собору Василя Блаженного, але це атрибуція, а не документальний факт.

Дерев’яний палац

У 1667–1671 роках цар Олексій Михайлович наказав знести старі дерев’яні будівлі й поставити новий палац; будували його теслярі під проводом Семена Петрова та Івана Михайлова. Іноземці через химерні дахи та лабіринт із близько 250 кімнат називали його восьмим дивом світу. У палаці 1709 року народилася майбутня імператриця Єлизавета Петрівна.

Коли двір переїхав до Петербурга, палац занепав, і 1768 року його за наказом Катерини II розібрали. Новий кам’яний палац, збудований замість нього, знесли 1872 року. Повнорозмірну реконструкцію дерев’яного палацу створили у 2008–2010 роках.

Музей просто неба

1923 року Коломенське стало філією Державного історичного музею, а з 1971 року це окремий музей-заповідник. У перші радянські десятиліття архітектор-реставратор Петро Барановський почав звозити сюди дерев’яні споруди, яким загрожувала загибель. Серед них:

• надбрамна церква Миколо-Карельського монастиря;
• вежа Братського острогу з Сибіру;
• будиночок Петра I з-під Архангельська, з берегів Північної Двіни.

Територія площею близько 390 гектарів охоплює також Голосів яр із джерелами, діброву зі старими дубами та археологічну пам’ятку — Дьяківське городище.

Запитання

Чому садиба називається Коломенське?

Село стояло на давній дорозі з Москви до міста Коломни, і від неї, за поширеним поясненням, отримало назву.

Чи зберігся дерев’яний палац Олексія Михайловича?

Оригінал не зберігся: його розібрали через старість 1768 року. За кресленнями, що вціліли, влада Москви збудувала повнорозмірну копію, завершену 2010 року. Вона стоїть приблизно за кілометр на південь від первісного місця, щоб не пошкодити старі фундаменти.

Див. також

• Кусково Головну частину ансамблю створив граф Петро Борисович Шереметєв (1713–1788) у 1740–1770-х роках.
• Ермітаж Відлік історії — 1764 рік, коли до Петербурга надійшла партія картин, придбаних Катериною II в берлінського купця Йоганна Ґоцковського.
• Розділ «Пам’ятки архітектури» Усі статті підрозділу «Пам’ятки архітектури».

Джерела

1. Коломенське — Вікіпедія (українська)
2. Kolomenskoye — Wikipedia (англійська)
3. Коломенське // Українська радянська енциклопедія. — 2-ге вид. — Київ, 1974–1985.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.