Бій під Крутами

Коротко

• Станція Крути лежить за 130 км на північний схід від Києва і за 18 км на схід від Ніжина.
• Близько 500–600 українських вояків близько п'яти годин стримували наступ приблизно 4 тисяч червоногвардійців.
• Оборонці організовано відступили, зруйнувавши колії; наступ на Київ затримався на кілька днів.
• 27 полонених студентів і гімназистів більшовики розстріляли; їхній похорон на Аскольдовій могилі став символом жертовності.

Навесні 1918 року, коли уряд УНР повернувся до Києва, юнаків, загиблих під Крутами, урочисто перепоховали на Аскольдовій могилі. Над домовинами говорив голова Центральної Ради Михайло Грушевський, а Павло Тичина присвятив їм вірш «Пам’яті тридцяти». Сам бій тривав кілька годин і мав обмежене військове значення, але в українській пам’яті став однією з найважливіших подій революції.

Передумови

У грудні 1917 року Рада народних комісарів Росії поставила Центральній Раді ультиматум і, не дочекавшись відповіді, почала війну проти УНР. Більшовицькі загони просувалися з Харківщини на Київ. Армія УНР на той час розпадалася: замість сотень тисяч солдатів улітку 1917 року в січні 1918-го захищати республіку були готові приблизно 15 тисяч. 22 січня Четвертий універсал проголосив незалежність УНР, а в Києві готувалося повстання на заводі «Арсенал».

Українське командування чекало головного удару з полтавського напрямку й послало туди найбоєздатніші частини. Бахмацький напрямок прикривав загін сотника Аверкія Гончаренка: курсанти 1-ї Української військової школи імені Богдана Хмельницького, до яких дорогою приєдналася Студентська сотня, сформована з добровольців-студентів київських університетів і старших гімназистів.

Перебіг бою

Після залишення Бахмача загін 28 січня зайняв позиції біля станції Крути. Правий фланг прикривав насип залізниці, на лівому студенти копали окопи. Наступного дня до станції підійшли червоногвардійські загони Муравйова, приблизно 4 тисячі бійців.

Сторона	Сили	Склад
УНР	≈ 500–600 вояків	курсанти, Студентська сотня, вільні козаки; кулемети, саморобний бронепотяг з гарматою
Більшовики	≈ 4000	Червона гвардія, зокрема матроси Балтійського флоту, артилерія

Бій тривав близько п’яти годин. Атаки на відкритому полі коштували наступальним військам, за різними даними, близько 300 убитих і поранених. Увечері надійшла звістка, що курінь у Ніжині перейшов на бік радянської влади. Гончаренко наказав відступати до ешелону. В сутінках чота студентів заблукала й вийшла просто на станцію, вже зайняту противником. 27 полонених розстріляли.

Наслідки

Українські частини відступили організовано, руйнуючи колії й мости. Наступ більшовиків на Київ затримався на кілька днів. Українська Вікіпедія наголошує, що ця затримка дала делегації УНР час укласти Берестейський мирний договір, проте вирішального військового значення бій не мав.

Пам’ять і міфи

У радянський час тема була під забороною, тож бій обріс легендами: про «300 необстріляних студентів», про повністю знищений загін. Сучасні історики, зокрема Ярослав Тинченко й Михайло Ковальчук, переглянули і склад загону, і втрати, і навіть дату.

Перший громадський мітинг у Крутах відбувся 29 січня 1991 року. 2006 року на станції відкрили меморіал роботи архітектора Анатолія Гайдамаки: семиметровий пагорб з червоною колоною, що нагадує колони Київського університету. 2018 року пам’ятник Героям Крут з’явився на Львівській площі в Києві.

Запитання

Скільки людей загинуло під Крутами?

Точних даних немає. Командир Аверкій Гончаренко у спогадах писав про близько 250 втрачених юнкерів, чоту студентів і 10 старшин. Історик Ярослав Тинченко оцінює загальні втрати української сторони вбитими, пораненими й полоненими в 127–146 осіб, з них загиблих — 45–60, зокрема 27 розстріляних після бою студентів.

Чому день пам'яті Героїв Крут — 29 січня, хоча бій міг бути 30-го?

Коли навесні 1918 року уряд УНР вирішив вшанувати загиблих, документів про бій майже не лишилося. Дату взяли з радянської преси, яка повідомляла про взяття Крут 29 січня. За даними історика Михайла Ковальчука, це було хибне повідомлення зі штабу Муравйова, що сплутав Крути з сусідньою станцією Плиски; деякі учасники згадували 30 січня.

Чи справді під Крутами воювали лише 300 студентів?

Ні, це один зі сталих міфів. Основу загону становили курсанти 1-ї Української військової школи, до яких приєдналися Студентська сотня й вільні козаки; разом близько 500–600 вояків з артилерією та кулеметами.

Див. також

• Жовтоводська битва 1648 Козаки й татари Тугай-бея оточили авангард коронного війська на чолі зі Стефаном Потоцьким.
• План «Барбаросса» Названий на честь імператора Священної Римської імперії Фрідріха I Барбаросси.
• Львівське повстання 1848 Спалахнуло під впливом Жовтневого повстання у Відні, після того як 1 листопада війська відкрили вогонь по натовпу.

Джерела

1. Бій під Крутами (1918) — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q644021
3. Тинченко Я. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 — березень 1918). — Київ; Львів, 1996.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.