Американо-мексиканська війна 1846–1848

Коротко

• Привід — суперечка про кордон Техасу, приєднаного до США 1845 року: Мексика вважала межею річку Нуесес, США — Ріо-Гранде.
• Американські війська зайняли Каліфорнію й Нову Мексику, розбили мексиканців на півночі, висадилися у Веракрусі та у вересні 1847 року взяли Мехіко.
• Договір Гвадалупе-Ідальго 2 лютого 1848 року відрізав від Мексики близько половини її території.
• У Мексиці цю війну називають Північноамериканською інтервенцією.

Між річками Нуесес і Ріо-Гранде на півдні Техасу лежить смуга землі завширшки приблизно 150 миль. Саме вона стала формальною причиною війни: Мексика вважала кордоном Нуесес, а Сполучені Штати, які 1845 року прийняли Техас до свого складу, — Ріо-Гранде. За цією суперечкою стояло значно більше — Каліфорнія й Нова Мексика, які Вашингтон давно хотів придбати.

Передумови

Техас відокремився від Мексики 1836 року, але мексиканський уряд цього відокремлення так і не визнав. Анексію Техасу Сполученими Штатами в Мехіко сприйняли як захоплення «бунтівної провінції». Президент США Джеймс Полк, прихильник ідеї «явного призначення» (Manifest Destiny), 1845 року відрядив до Мехіко дипломата Джона Слайделла з пропозицією купити Каліфорнію й Нову Мексику. Мексиканська влада, яка 1846 року змінювала президентів чотири рази, переговорів не прийняла.

Полк наказав армії генерала Закарі Тейлора вийти до Ріо-Гранде. Наприкінці квітня 1846 року мексиканська кіннота атакувала американський патруль на спірній території (джерела називають 24 або 25 квітня); у травні Конгрес схвалив оголошення війни.

Хід бойових дій

Війна велася на кількох напрямках:

1. Північ Мексики. Тейлор переміг у битвах при Пало-Альто й Ресака-де-ла-Пальма, перейшов Ріо-Гранде, а в лютому 1847 року біля Буена-Вісти відбив наступ армії Санта-Анни.
2. Захід. Військо Стівена Карні зайняло Санта-Фе, а флот і загони поселенців — каліфорнійські міста, зокрема Монтерей.
3. Центр. Генерал Вінфілд Скотт висадив десант біля Веракруса — першу велику морську висадку в історії американської армії — і рушив на столицю.

На шляху до Мехіко Скотт розбив мексиканців під Серро-Гордо, без бою зайняв Пуеблу й 13 вересня 1847 року взяв замок Чапультепек, після чого впав і Мехіко.

Захисників Чапультепека, серед яких було багато юних кадетів військового училища, у Мексиці вшановують як героїв; у парку Чапультепек стоїть пам’ятник кадетам.

Мир і наслідки

2 лютого 1848 року сторони підписали договір у Гвадалупе-Ідальго. Мексика визнала кордон по Ріо-Гранде й поступилася землями, на яких згодом постали Каліфорнія, Невада, Юта та частини Аризони, Нью-Мексико, Колорадо й Вайомінгу. Загалом вона втратила близько половини своєї території.

Ціна війни була високою для обох сторін. З американського боку в боях загинуло понад 1,7 тисячі вояків, а від хвороб померло понад 11 тисяч. Мексиканські втрати відомі гірше: близько 5 тисяч убитими в боях, а разом із загиблими від хвороб і цивільними — за деякими оцінками, до 25 тисяч.

Для США нові землі загострили суперечку про рабство, яку тимчасово притлумив Компроміс 1850 року. Для Мексики поразка стала національною травмою й поштовхом до змін: нове покоління політиків відсунуло Санта-Анну від влади, а 1857 року було проголошено ліберальну республіку.

Запитання

Які сучасні штати США утворилися на відібраних у Мексики землях?

Повністю — Каліфорнія, Невада та Юта, частково — Аризона, Нью-Мексико, Колорадо, Вайомінг, а також невеликі ділянки Канзасу й Оклахоми. Крім того, Мексика остаточно визнала Техас американським з кордоном по Ріо-Гранде.

Скільки заплатили США за ці території?

За договором США виплатили Мексиці 15 мільйонів доларів і взяли на себе ще 3,25 мільйона боргів мексиканського уряду перед американськими громадянами. 1853 року за так званою купівлею Гедсдена вони додатково придбали південь сучасних Аризони й Нью-Мексико за 10 мільйонів.

Чому війну критикували в самих США?

Партія вігів здебільшого виступала проти війни, вважаючи її загарбницькою. Молодий конгресмен Авраам Лінкольн вимагав від президента Джеймса Полка показати точне місце, де, за словами президента, «пролилася американська кров на американській землі». Сучасники називали конфлікт «війною містера Полка».

Див. також

• Розділ «Військова справа» Військове мистецтво, озброєння, битви та полководці.

Джерела

1. Американо-мексиканська війна — Вікіпедія (українська)
2. Mexican–American War — Wikipedia (англійська)
3. Treaty of Guadalupe Hidalgo — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.