КРУГЛА ПЛОЩА
Кругла площа (Полтава)
Кругла площа (стара назва — Олександрівська) — головний майдан Полтави, архітектурний ансамбль класицизму початку XIX століття з Корпусним садом і монументом Слави в центрі, пам’ятка містобудування й архітектури національного значення.
Коротко
- Задумана губернським архітектором Михайлом Амвросимовим; проєкт затверджено 1805 року, основну забудову зведено 1806–1811 років.
- Вісім будинків по колу площі збудовано переважно за «зразковими» проєктами Андріяна Захарова.
- У центрі — монумент Слави, відкритий 27 червня 1811 року до 100-річчя Полтавської битви.
- Зруйнований у Другу світову війну ансамбль відбудовано в 1945–1960-х роках за архівними кресленнями.
За переказом, саме на цьому місці полтавці 1709 року зустрічали Петра I та його військо після Полтавської битви. Сто років по тому губернський архітектор Михайло Амвросимов запропонував генерал-губернатору Олексію Куракіну перенести сюди, на захід від старого центру на Івановій горі, усі губернські установи. Так з’явилася Олександрівська, згодом Кругла, площа.
Задум і забудова
1802 року утворилася Полтавська губернія, і місто перебудовували за «регулярним планом» на столичний взірець. Проєкт площі затвердили 1805 року, а наступного року розробили «Генеральне положення казенних будівель», де позначили місце для кожної споруди. Більшість будинків звели протягом 1806–1811 років.
Особливість ансамблю в тому, що типові проєкти «зразкових будівель губернських міст», створені професором архітектури Андріяном Захаровим, ніде більше не були зібрані в одне ціле. Площа має вісім радіальних вулиць, а по колу стоїть по одному будинку в кожному секторі.
Будинки ансамблю
| Будівля | Рік спорудження / відбудови |
|---|---|
| Будинок Малоросійського поштамту | 1809 / 1963 |
| Будинок дворянського зібрання (тепер кінотеатр імені Котляревського) | 1810 / 1947 |
| Будинок губернських державних установ (тепер міська рада) | 1811 / 1952 |
| Будинок генерал-губернатора | 1811 / 1960 |
| Будинки цивільного губернатора й віце-губернатора | 1811 / 1956 |
| Петровський Полтавський кадетський корпус | 1840 / 1950-ті |
Будівлю Головпоштамту, що завершила коло, збудовано вже 1957 року.
Монумент Слави
У геометричному центрі, на перетині осей усіх восьми вулиць, 27 червня 1811 року відкрили монумент Слави на честь 100-річчя Полтавської битви. Його автори — Амвросимов і Тома де Томон, у скульптурному оздобленні брали участь Феодосій Щедрін, Іван Мартос та інші майстри.
Це чавунна колона тосканського ордера на гранітному постаменті. Стилобат у формі бастіону має 18 вмурованих гармат: десять із Полтавської фортеці й вісім із Переволочної. Колону вінчає позолочений бронзовий орел із блискавками в кігтях.
Корпусний сад
Спершу середина площі була відкритою. У 1820–1830-х роках коло поділили доріжками, згодом розбили сквер із радіальними алеями, у 1840-х висадили пірамідальні тополі. 1842 року сад передали кадетському корпусу, 1880 року — місту. Нині це круглий парк площею близько 6 га, який перетинають вісім алей.
Руйнування і відбудова
У Другу світову війну від будинків залишилися тільки обгорілі стіни. На конкурсі 1944 року чимало авторів пропонували знести ансамбль і забудувати площу заново, але переміг проєкт місцевих архітекторів Лева Вайнгорта й Дмитра Литвинцева. За ним у 1945–1960-х роках споруди відновили за архівними кресленнями, змінивши тільки внутрішнє планування.
У 2008–2009 роках, до 300-річчя Полтавської битви, реконструювали транспортну розв’язку й побудували підземні переходи до саду. Стан частини будинків, зокрема колишнього кадетського корпусу, дослідники й місцеві журналісти називали аварійним.
Запитання
Чому площа в Полтаві кругла?
Михайло Амвросимов задумав її як парадне коло з монументом у центрі, від якого розходяться вісім радіальних вулиць. Кожну перспективу замикає колона Слави, а по колу в кожному секторі стоїть один адміністративний будинок.
Що таке Корпусний сад?
Це круглий парк у середині площі. 1842 року сад передали Петровському Полтавському кадетському корпусу, звідси назва, а 1880 року його подарували місту. У радянський час він називався Жовтневим парком.
Яка висота монумента Слави?
Загальна висота пам’ятника — близько 16,6 м, з них чавунна колона з капітеллю становить понад 10 м. Колону вінчає бронзовий позолочений орел, а в стилобат вмуровано 18 гармат.
Див. також
- Контрактова площа Розташована на Подолі між вулицями Сагайдачного, Покровською, Межигірською, Григорія Сковороди та іншими.
- Літній сад Закладений 1704 року за голландськими зразками; планування згодом доповнили французькі майстри.
- Розділ «Пам’ятки архітектури» Усі статті підрозділу «Пам’ятки архітектури».
Джерела
- Кругла площа (Полтава) — Вікіпедія (українська)
- Монумент Слави (Полтава) — Вікіпедія (українська)
- Корпусний сад (Полтава) — Вікіпедія (українська)
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБЕРКРОМБІ Аберкромбі Леслі Патрік (англ. Leslie Patrick Abercrombie; 6 червня 1879, Ештон-апон-Мерсі — 23 березня 1957, Астон-Тіррольд, Оксфордшир) — англійський архітектор і містобудівник, автор повоєнних планів реконструкції Лондона, перший президент Міжнародної спілки архітекторів (1948–1953).
- АДЖАНТА Аджанта — комплекс буддійських печерних храмів і монастирів, вирубаних у скелі над ущелиною річки Вагхур у штаті Махараштра на заході Індії; пам'ятка архітектури, скульптури й настінного живопису II століття до н. е. — V (за іншими оцінками — VII) століття н. е.
- АДЖЕМІ Аджемі ібн Абубекр Нахчивані — архітектор XII — початку XIII століття, засновник нахчиванської архітектурної школи, автор мавзолеїв Юсуфа ібн Кусейра та Моміне-хатун у Нахчивані.
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.