Кнорозов Юрій Валентинович

Коротко

• Народився й виріс на Харківщині, навчався в Харківському університеті, після війни — в Московському.
• У статті 1952 року показав, що письмо мая має фонетичну складову, а «абетка» Дієго де Ланди насправді записує склади.
• Довго не мав визнання на Заході: провідний маяніст Ерік Томпсон відкидав фонетичний підхід.
• Лауреат Державної премії СРСР (1977), кавалер мексиканського ордена Ацтекського орла.

1945 року німецький учений Пауль Шелльгас опублікував статтю з промовистою назвою: дешифрування письма мая — нерозв’язна проблема. Молодий студент Московського університету Юрій Кнорозов сприйняв її як виклик. За переказами учнів, він відповів, що створене одним людським розумом може розгадати інший. За кілька років він запропонував метод, на якому ґрунтується сучасне читання ієрогліфів мая.

Харківські роки

Кнорозов народився 19 листопада 1922 року в селищі Південне під Харковом (англомовні джерела часто називають місцем народження сам Харків). Батько був інженером, бабуся по батьковій лінії — вірменська акторка Марі Забель. Дитинство припало на Голодомор 1932–1933 років, який він згадував серед найважчих спогадів.

1939 року закінчив робітфак при Другому Харківському медичному інституті й вступив на історичний факультет Харківського університету. Устиг провчитися два курси до війни. Восени 1941 року його мобілізували на будівництво оборонних споруд на Чернігівщині; після оточення він повернувся на Харківщину й жив там до 1943 року. Потім разом з матір’ю перейшов лінію фронту й опинився в Москві.

Дешифрування

У Московському університеті Кнорозов вивчав історію Стародавнього Сходу та етнографію. Зайнятися письмом мая його підтримав науковий керівник Сергій Токарєв. Ключем стала «абетка» Дієго де Ланди — іспанського єпископа XVI століття, який водночас спалював рукописи мая й записав відомості про їхнє письмо. Дослідники давно вважали цю абетку помилковою.

Кнорозов показав, що Ланда й писар-мая не зрозуміли одне одного: коли єпископ просив написати «літеру», писар малював знак відповідного складу. У статті «Древняя письменность Центральной Америки» (1952) він довів, що письмо мая має фонетичну складову. Він також сформулював принцип сингармонізму: слово типу «приголосний—голосний—приголосний» записували двома складовими знаками, де голосний другого знака повторює перший.

Рік	Подія
1952	стаття про фонетичний характер письма мая
1955	за дисертацію про Ланду одразу отримав ступінь доктора наук
1963	монографія «Письменность индейцев майя» з каталогом знаків
1975	переклад ієрогліфічних рукописів мая
1977	Державна премія СРСР

Визнання

На Заході ідеї Кнорозова довго відкидали. Найвпливовіший маяніст того часу Ерік Томпсон гостро критикував фонетичний підхід, і мало хто наважувався йому заперечувати. Переломом стала перша конференція в Паленке 1973 року: її учасники, спираючись на складовий принцип, прочитали перелік давніх правителів міста.

Кнорозов працював також над письмом острова Пасхи та протоіндійським письмом долини Інду; запропоноване його групою читання індських написів загальновизнаним не стало. Після закінчення університету він працював у ленінградському Інституті етнографії (Кунсткамері) — до кінця життя.

Пізні роки

1990 року на запрошення президента Гватемали Кнорозов уперше побачив міста мая; там його нагородили державною відзнакою (українські джерела пишуть про Велику золоту медаль, англомовні — про орден Кетсаля). Мексика нагородила його орденом Ацтекського орла (1994 або 1995). Помер учений у Санкт-Петербурзі наприкінці березня 1999 року; джерела розходяться щодо дати — 30 чи 31 березня.

Запитання

У чому полягало відкриття Кнорозова?

Іспанський єпископ Дієго де Ланда в XVI столітті записав «абетку» мая, але дослідники не могли за нею читати. Кнорозов припустив, що писар на прохання назвати літеру малював знак склад, наприклад «бе» замість «б». Отже, письмо мая — поєднання знаків-слів і складових знаків. Цей принцип став основою сучасного читання написів.

Чи бував Кнорозов у країнах мая?

Свою головну працю він виконав у кабінеті, за публікаціями трьох збережених рукописів. Після конгресу американістів у Копенгагені 1956 року його не випускали за кордон. Руїни міст мая він побачив лише 1990 року, на запрошення президента Гватемали Вінісіо Сересо.

Де вшановано пам’ять Кнорозова?

2018 року в мексиканському місті Мерида на Юкатані встановили пам’ятник ученому з його кішкою Асею на руках. Мексика ще за життя нагородила його орденом Ацтекського орла.

Див. також

• Український алфавіт Сучасний склад: А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я.
• Лінгвістична палеонтологія Термін увів швейцарський мовознавець Адольф Піктет у праці «Індоєвропейські початки, або Первісні арійці: нарис лінгвістичної палеонтології» (1859–1863).
• Зарецький (Заріцький) Іван Антонович Освіту здобув удома, науковцем став як аматор: розкопував кургани на Полтавщині й Харківщині.
• Розділ «Етнографи» Усі статті підрозділу «Етнографи».

Джерела

1. Кнорозов Юрій Валентинович — Вікіпедія (українська)
2. Yuri Knorozov — Wikipedia (англійська)
3. Wikidata: Q407741

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.