Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

КАВКАЗЬКІ МОВИ

Кавказькі мови

Кавказькі мови — умовна назва сукупності близько сорока автохтонних мов Кавказу, якими говорять понад 10 млн людей між Чорним і Каспійським морями; це не одна сім’я, а кілька мовних родин, спорідненість між якими не доведена.

Розділ: Мови Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Виділяють три родини: картвельську (південнокавказьку), абхазо-адизьку (північно-західну) і нахсько-дагестанську (північно-східну).
  • Спільні ареальні риси — абруптивні (ейєктивні) приголосні, ергативна будова речення, двадцяткова лічба.
  • Грузинська — єдина з них з давньою писемною традицією.
  • Гіпотези про спорідненість з баскською чи мовами на-дене більшість лінгвістів відкидає.

Ще античні автори називали Кавказ «горою мов». На порівняно невеликій території між Чорним і Каспійським морями живуть мови трьох окремих родин, а в одній лише долині дагестанської річки Андійське Койсу, уздовж 80 км її течії, зосереджено тринадцять малих мов. Для лінгвістів це один з найцікавіших регіонів світу.

Три родини

Назва «кавказькі мови» географічна, а не генетична. Сучасні лінгвісти виділяють три родини:

Родина Інші назви Найбільші мови
Картвельська південнокавказька грузинська, мегрельська, лазька, сванська
Абхазо-адизька північно-західна кабардино-черкеська, адигейська, абхазька, абазинська
Нахсько-дагестанська північно-східна чеченська, інгуська, аварська, лезгинська

Абхазо-адизьку й нахсько-дагестанську інколи об’єднують у північнокавказьку макросім’ю, а всі три — в «іберійсько-кавказьку», але переконливих доказів генетичної спорідненості немає. Граматичні відмінності між родинами значні. Старі довідники подавали й інший поділ — на чотири групи, з окремими нахською та дагестанською.

Спільні риси

Попри різне походження, тривале сусідство дало мовам Кавказу низку спільних рис:

  • абруптивні (ейєктивні) приголосні — їх мають усі кавказькі мови;
  • ергативність — особлива будова речення, де підмет перехідного дієслова стоїть в окремому відмінку; її немає хіба що в мегрельській;
  • бідний набір голосних і багатий — приголосних;
  • аглютинація — граматичні значення передаються низкою послідовних афіксів;
  • двадцяткова лічба майже в усіх мовах.

Особливості родин

В абхазо-адизьких мовах дуже багато приголосних і мало голосних, а дієслово може позначати до чотирьох учасників дії. Нахсько-дагестанські мови мають систему граматичних класів іменників (від двох до восьми) і рекордну кількість відмінків — у деяких мовах до сорока. Картвельські мови славляться скупченнями приголосних: грузинське слово «вгрдзнобт» означає «ми відчуваємо».

Гіпотези про далеку спорідненість

Дехто з дослідників пов’язував кавказькі мови з давніми мовами Передньої Азії — хурритською, урартською, хатською — або з баскською та бурушаскі. Американський лінгвіст Джозеф Грінберг та інші висували ідею дене-кавказької макросім’ї, що охоплює й китайсько-тибетські та індіанські мови на-дене. Більшість лінгвістів ці побудови відкидає як недоведені.

Запитання

Чи споріднені азербайджанська й вірменська з кавказькими мовами?

Ні. Азербайджанська належить до тюркських мов, вірменська й осетинська — до індоєвропейських. Утім, вірменська й осетинська зазнали помітного впливу сусідніх кавказьких мов: осетинська, наприклад, має абруптивні приголосні.

Скільки приголосних може бути в мові?

Рекордсменкою серед кавказьких мов вважають убихську з абхазо-адизької родини: за різними підрахунками, 80–84 приголосні й лише дві голосні фонеми. Ця мова, якою колись говорили в околицях нинішнього Сочі, згасла в Туреччині 1992 року, коли помер її останній вільний носій Тевфік Есенч.

Див. також

  • Абхазія Площа близько 8,7 тис. км²: вузька субтропічна смуга узбережжя і гори Великого Кавказу до 4046 м.
  • Азербайджанська мова Найближчі родички — турецька, туркменська, гагаузька та кашкайська мови.
  • Молодописемні мови У 1920–1930-х роках у СРСР створили або впорядкували писемність для понад 50 мов.
  • Латинська мова Походить від говірки латинів, які жили в Лації в пониззі Тибру; найдавніші написи датують VI століттям до н. е.
  • Розділ «Мови» Усі статті підрозділу «Мови».

Джерела

  1. Кавказькі мови — Вікіпедія (українська)
  2. Caucasian languages — Wikipedia (англійська)
  3. Тищенко К. М. Мови Європи. — Київ, 2000.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику