Артикуляція

Коротко

• У фонетиці виділяють три фази артикуляції звука: приступ, витримку й відступ.
• Сукупність вимовних навичок, властивих носіям певної мови, називають артикуляційною базою.
• У музиці артикуляція — це ступінь злитності чи розчленованості звуків: від легатіссімо до стакатіссімо.
• В акустиці й телефонії артикуляцією називають чіткість мовлення, переданого каналом зв’язку.

Слово «артикуляція» живе щонайменше в трьох галузях — у фонетиці, у музиці та в техніці зв’язку. Спільне в усіх значеннях одне: йдеться про чітке «членування» звукового потоку на окремі одиниці, тож латинський корінь articulo — «розчленовую» — пасує кожному з них.

У мовознавстві

У фонетиці артикуляція — це робота органів мовлення (губ, язика, м’якого піднебіння, голосових зв’язок тощо), потрібна для вимови звуків. Керують нею мовні зони кори та підкіркових структур головного мозку, а зворотний зв’язок забезпечують слух і кінестетичне відчуття положення органів. Якщо фонематичний слух розвинений слабко, правильна вимова формується важче.

Фази артикуляції

Вимову кожного звука умовно ділять на три фази:

1. Приступ (екскурсія) — органи мовлення готуються до вимови й займають потрібне положення.
2. Витримка (експозиція) — звук вимовляється, положення утримується.
3. Відступ (рекурсія) — органи переходять до наступного звука або повертаються у спокій.

У живому мовленні звуки йдуть ланцюжком, тому приступ наступного звука накладається на відступ, а іноді й на витримку попереднього. Саме через це той самий звук у різних сусідствах звучить трохи по-різному.

Артикуляційна база

Навички вимови людина засвоює з дитинства разом із рідною мовою. Їхню сукупність, властиву певному мовному колективу, називають артикуляційною базою. Кожна мова має свою базу, тож звичні рухи органів мовлення людина несе з собою й тоді, коли береться вимовляти звуки чужої мови.

У музиці

Музична артикуляція — це спосіб виконання ряду звуків на інструменті чи голосом, тобто ступінь їхньої злитності або розчленованості. Шкала тягнеться від legatissimo до staccatissimo; умовно її ділять на три зони — легато, нон легато й стакато. У нотах артикуляцію позначають словами або знаками: лігами, крапками, рисками, акцентами.

Техніка залежить від інструмента: у смичкових артикуляцію задає ведення смичка, у духових — робота язика, у клавішних — взаємодія пальця з клавішею, у співі — поєднання вокальних і мовних прийомів. Найраніше артикуляцію почали позначати в музиці для смичкових — з початку XVII століття; в органній музиці перші такі позначки трапляються в Самуеля Шейдта 1624 року, а стала система склалася наприкінці XVIII століття.

У техніці зв’язку

В акустиці та телефонії артикуляцією називають чіткість мовлення, переданого телефоном, радіо чи іншою системою зв’язку. Кількісно її виражають відсотком правильно сприйнятих звуків від загальної кількості переданих. Результат залежить від гучності передачі, рівня шумових перешкод і властивостей приймача звуків.

Запитання

Як вимірюють артикуляцію в техніці зв’язку?

Через канал передають набір звуків чи складів, а слухачі записують почуте. Відсоток правильно сприйнятих звуків від загальної кількості переданих і є показником артикуляції: що він вищий, то розбірливіший канал.

Чим легато відрізняється від стакато?

Легато (італ. legato — зв’язано) — виконання, коли звуки плавно переходять один в один без проміжків. Стакато (staccato — відокремлено) — коротке, уривчасте виконання з паузами між звуками. Між ними лежить нон легато — звуки не зливаються, але й не скорочуються.

Див. також

• Український алфавіт Сучасний склад: А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я.
• Ларингофон Працює там, де звичайний мікрофон «глухне» від шуму й вітру: у кабіні літака, танку, гелікоптері, на мотоциклі.
• Мікрофон Звук змушує коливатися чутливий елемент — мембрану, стрічку чи пластину, а перетворювач робить із цих коливань електричну напругу.
• Латинська мова Походить від говірки латинів, які жили в Лації в пониззі Тибру; найдавніші написи датують VI століттям до н. е.

Джерела

1. Артикуляція — Вікіпедія (українська), сторінка значень
2. Артикуляція (мовознавство) — Вікіпедія
3. Артикуляція (музика) — Вікіпедія
4. Артикуляція (акустика) — Вікіпедія

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.