АЗЕРБАЙДЖАНСЬКА МОВА
Азербайджанська мова
Азербайджанська мова (azərbaycan dili) — тюркська мова огузької підгрупи, рідна для азербайджанців Азербайджанської Республіки та іранського Азербайджану; державна мова Азербайджану.
Коротко
- Найближчі родички — турецька, туркменська, гагаузька та кашкайська мови.
- Має два основні різновиди: північний (Азербайджан) і південний (Іран), які ISO часом розглядає як окремі мови.
- Мова змінила чотири абетки: арабиця, латиниця з 1920-х, кирилиця з 1939, знову латиниця з 1991 року.
- Літературна традиція відома з XIII–XIV століть; класики — Насімі, Фізулі.
Ще на початку XX століття самі мовці називали свою мову просто türk dili чи türkcə — «тюркська». Назва «азербайджанська» стала офіційною в Азербайджанській РСР лише в 1930-х роках, а в іранському Азербайджані досі звично кажуть «туркі». Ця подвійність назв відбиває історію мови, що розвивалася між тюркським, перським і пізніше російським світами.
Місце серед мов
Азербайджанська належить до огузької підгрупи тюркських мов, разом з турецькою, туркменською, гагаузькою й кашкайською. З турецькою її пов’язує високий ступінь взаєморозуміння. Водночас на азербайджанську, можливо, найсильніше серед тюркських мов після узбецької вплинула перська — у вимові, синтаксисі й словнику. Арабські слова здебільшого прийшли теж через перську.
Два різновиди
- Північноазербайджанський — мова Азербайджанської Республіки й азербайджанців Росії та Грузії. Літературна норма спирається на ширванські говори, зокрема бакинський і шемахинський.
- Південноазербайджанський — мова азербайджанців Ірану, які становлять там велику меншину. Офіційного статусу в Ірані мова не має, і єдиної норми там немає.
Обидва різновиди взаємозрозумілі, але відрізняються вимовою, лексикою та запозиченнями: на півночі більше русизмів, на півдні — перських слів. Діалекти традиційно поділяють на східні, західні, північні й південні. Окремі групи становлять говори азербайджанців Грузії та Вірменії, а також діаспори в Туреччині.
У граматиці мова типово тюркська: слова змінюються за допомогою суфіксів, що приєднуються один за одним, діє закон гармонії голосних, граматичного роду немає, а дієслово зазвичай стоїть наприкінці речення.
Писемність
| Період | Абетка |
|---|---|
| до 1920-х | арабиця |
| 1920-ті — 1939 | латиниця (яналіф) |
| 1939–1991 | кирилиця |
| з 1991 | латиниця, повний перехід — 2001 |
Рік переходу на кирилицю джерела подають по-різному — 1938 або 1939. В Ірані азербайджанці й нині пишуть персько-арабським письмом, а частина азербайджанців Дагестану зберігає кирилицю.
Література
Перші літературні тексти тюркською мовою Азербайджану з’являються в XIII–XIV століттях; серед ранніх поетів називають Гасаноглу та Імадеддіна Насімі. За держав Кара-Коюнлу й Ак-Коюнлу в XV столітті нею писали навіть правителі. Вершиною класичної поезії вважають Мухаммеда Фізулі (XVI століття). Сучасна літературна мова склалася в XIX столітті, зокрема у творах Мірзи Фаталі Ахундова, який також писав п’єси й обстоював реформу абетки.
Серед перекладів з української — «Заповіт» Тараса Шевченка, який азербайджанською переклав поет Сулейман Рустам.
Запитання
Чи розуміють азербайджанці турецьку мову?
Здебільшого так, особливо побутове мовлення: обидві мови належать до огузької групи й мають спільну граматику та багато спільних слів. Проте у фонетиці, лексиці й запозиченнях є помітні відмінності, тож повного взаєморозуміння без звички немає.
Скільки людей говорить азербайджанською?
Точних даних немає, бо в Ірані не ведуть мовної статистики. Оцінки загальної кількості носіїв коливаються від 20–25 до понад 30 мільйонів; більшість мешкає в Ірані, близько десяти мільйонів — в Азербайджанській Республіці.
Чому в Азербайджані відмовилися від кирилиці?
Після здобуття незалежності 1991 року держава ухвалила закон про повернення до латинської абетки, близької до турецької. Повний перехід завершився 2001 року, коли латиниця стала обов’язковою в офіційному вжитку.
Див. також
- Розділ «Мови» Усі статті підрозділу «Мови».
- Розділ «Мовознавство» Мови світу, лінгвістичні терміни та мовознавці.
Джерела
- Азербайджанська мова — Вікіпедія (українська)
- Azerbaijani language — Wikipedia (англійська)
- Wikidata: Q9292
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- КАТАЛОНСЬКА МОВА Каталонська, або каталанська, мова (кат. català) — романська мова індоєвропейської родини, поширена на сході Піренейського півострова, на Балеарських островах, в Андоррі, на півдні Франції та в сардинському місті Альгеро.
- КОМІ ЗИРЯНСЬКА МОВА Комі-зирянська мова (комі коми кыв), або мова комі, — мова народу комі-зирян, що належить до пермської групи фіно-угорських мов уральської мовної сім’ї; одна з державних мов Республіки Комі в Росії.
- ЛАТИНСЬКА МОВА Латинська мова, латина (лат. lingua Latina) — мова італьської гілки індоєвропейської родини, мова Стародавнього Риму, яка стала основою романських мов і впродовж двох тисячоліть залишалася мовою церкви, науки, права й освіти в Європі.
- МОЛОДОПИСЕМНІ МОВИ Молодописемні мови — термін радянського й пострадянського мовознавства для мов, які отримали власну писемність порівняно недавно, здебільшого після 1917 року (за ширшим визначенням — у XIX — на початку XX століття), і мають коротку писемну традицію.