Комі-зирянська мова

Коротко

• Найближча споріднена мова — комі-перм’яцька; разом з удмуртською вони утворюють пермську гілку.
• Кількість мовців скорочується: близько 285 тис. у 1994 році, приблизно 156–160 тис. за переписом 2010 року й близько 100 тис. — 2020-го; ЮНЕСКО відносить мову до тих, що під загрозою.
• У XIV столітті місіонер Стефан Пермський створив для неї власне письмо — анбур (давньопермське письмо).
• Сучасна абетка — кирилиця з додатковими літерами І і та Ӧ ӧ; літературна норма спирається на присиктивкарський діалект.

Серед мов Російської Федерації комі має рідкісну історію: власну абетку вона отримала ще в XIV столітті, задовго до більшості сусідніх народів. Проте давнє письмо не втрималося, а сьогодні сама мова поступово відступає перед російською.

Місце серед мов

Комі-зирянська належить до пермської групи фіно-угорських мов, як і комі-перм’яцька та удмуртська. Далі за спорідненістю — марійська, мордовські, фінська, естонська, угорська. Назва «зиряни» — давній екзонім. Самі мовці називають себе комі, а мову — коми кыв.

У мовознавстві розрізняють комі-зирянську і комі-перм’яцьку як окремі мови. В офіційному вжитку Республіки Комі використовують коротку назву «комі мова»; закон надає їй статус державної поруч з російською.

Поширення

Основна частина мовців живе в Республіці Комі на північному сході європейської частини Росії. Менші групи є в Ненецькому, Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому округах, на Кольському півострові. Невеликі громади комі в радянський час осіли також в Україні (близько 4 тис.) та Казахстані (близько 1,5 тис.).

Кількість носіїв швидко скорочується:

Рік	Мовців
1994	≈ 285 тис.
2002	≈ 217 тис. (за переписом; в інших підрахунках — до 311,6 тис.)
2010	≈ 156–160 тис.
2020	≈ 100–109 тис. (за різними даними)

Різницю між даними 2002 і 2010 років пояснюють як мовним зсувом, так і зміною методики переписів. Більшість комі двомовні, а в північних районах дехто володіє ще ненецькою чи хантийською.

Письмо

У 1370-х роках місіонер Стефан Пермський склав для комі абетку, відому як анбур — за назвами двох перших літер, «ан» і «бур». Її використовували для церковних текстів. Збереглося їх дуже мало, а в XVI–XVII століттях анбур поступився кирилиці. Нині давньопермське письмо закодоване в Юнікоді.

У 1920-х роках мова мала власну кириличну абетку Молодцова, у 1930-х — недовго латиницю. З 1940-х використовують кирилицю з додатковими літерами І і та Ӧ ӧ.

Діалекти й література

Виділяють десять діалектів, що розрізняються передусім вимовою звуків «л» і «в». Літературна мова ґрунтується на присиктивкарському діалекті. Світська література комі формувалася з XIX століття; її класиком вважають поета Івана Куратова. У XX столітті виникли театр, періодика й наукова граматика мови комі, а в Сиктивкарі діють видавництва й факультет, де її викладають.

Запитання

Чим комі-зирянська мова відрізняється від комі-перм’яцької?

Це дві близькі пермські мови, які деякі дослідники вважають діалектами однієї. Вони мають окремі літературні норми та власні абетки на основі кирилиці й розрізняються фонетикою, частиною лексики та граматичних форм. Носії однієї мови здебільшого частково розуміють іншу. Комі-перм’яцькою розмовляють переважно в Пермському краї.

Чи перекладали Шевченка мовою комі?

Так. «Заповіт» Тараса Шевченка мовою комі переклав поет Серафим Попов. Цей переклад наводять у довідниках як зразок сучасного комі-зирянського тексту.

Див. також

• Азербайджанська мова Найближчі родички — турецька, туркменська, гагаузька та кашкайська мови.
• Латинська мова Походить від говірки латинів, які жили в Лації в пониззі Тибру; найдавніші написи датують VI століттям до н. е.
• Молодописемні мови У 1920–1930-х роках у СРСР створили або впорядкували писемність для понад 50 мов.
• Розділ «Мови» Усі статті підрозділу «Мови».

Джерела

1. Комі-зирянська мова — Вікіпедія (українська)
2. Komi language — Wikipedia (англійська)
3. Wikidata: Q36126

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.