МОЛОДОПИСЕМНІ МОВИ
Молодописемні мови
Молодописемні мови — термін радянського й пострадянського мовознавства для мов, які отримали власну писемність порівняно недавно, здебільшого після 1917 року (за ширшим визначенням — у XIX — на початку XX століття), і мають коротку писемну традицію.
Коротко
- У 1920–1930-х роках у СРСР створили або впорядкували писемність для понад 50 мов.
- Перші алфавіти будували переважно на латинській основі, а в 1936–1940 роках майже всі перевели на кирилицю.
- Для мов, що отримали писемність ще пізніше, у 1970–1990-х роках, уживають термін «новописемні».
- Серед молодописемних — чукотська, коряцька, ненецька, хантийська, мансійська, адигейська, кабардино-черкеська, інгуська та інші.
Мова може мати багатовікову усну традицію — епос, пісні, обрядові формули — і водночас не мати жодного алфавіту. Саме такими до початку XX століття були десятки мов Сибіру, Півночі, Кавказу й Поволжя. Коли для них створювали писемність, мовознавці почали називати їх молодописемними.
Мовне будівництво в СРСР
У 1920–1930-х роках радянська влада проводила так зване мовне будівництво: розробляла алфавіти, правописи, граматичні норми й обирала діалект-основу для літературної мови. Писемність отримали понад 50 мов. Для них укладали словники й букварі, відкривали школи, видавали газети й книжки, створювали національні театри.
Ця політика мала дві мети. Одна — ліквідація неписьменності, особливо поширеної серед корінних народів Півночі та Кавказу. Друга — ідеологічна: нова писемність мала нести радянську пропаганду рідною мовою.
Від латиниці до кирилиці
Перші алфавіти переважно складали на латинській основі. 7 серпня 1929 року ЦВК і Раднарком СРСР офіційно затвердили латинізований алфавіт для народів, які досі писали арабською графікою. До середини 1930-х на латиницю перевели близько 50 мов, серед них і ті, що вже мали кириличні алфавіти, як комі та якутська. Розробляли навіть проєкти латинізації української.
1936 року курс різко змінився: почалося переведення писемностей на кирилицю, в основному завершене до 1940 року. Офіційно пояснювали, що так легше вивчати одночасно рідну й російську мову; фактично це посилювало русифікацію.
Приклади
| Регіон | Мови |
|---|---|
| Сибір і Далекий Схід | чукотська, коряцька, ітельменська, ненецька, хантийська, мансійська, селькупська, евенкійська, евенська, нанайська, нівхська, хакаська, тувинська |
| Кавказ | адигейська, кабардино-черкеська, абазинська, абхазька, чеченська, інгуська, аварська, лакська, даргинська, лезгинська, табасаранська |
Новописемними називають мови, які отримали алфавіт уже в 1970–1990-х роках: долганську, кетську, нганасанську, юкагирську та інші.
Поза СРСР
Подібні процеси відбувалися в Африці, Океанії та Америці, де писемність для місцевих мов здебільшого створювали місіонери й колоніальні адміністрації на латинській основі. Так з’явилися писемні традиції йоруба, бамбара, чокве та багатьох інших мов. Утім, сам термін «молодописемні мови» вживають переважно щодо мов колишнього СРСР.
Запитання
Чи є кримськотатарська мова молодописемною?
Ні. Кримські татари століттями писали арабською графікою, тож мова має давню писемну традицію. Її історія показує інше явище — зміну алфавітів: 1928 року перехід на латиницю, 1938-го на кирилицю, а в сучасній Україні — повернення до латинської абетки, яку Кабінет Міністрів затвердив 2021 року.
Чим молодописемна мова відрізняється від безписемної?
Безписемна мова існує лише в усній формі. Молодописемна вже має алфавіт, правопис, словники, підручники й певну кількість текстів, але її писемна традиція коротка — кілька поколінь, тож літературна норма ще формується, а носії часто пишуть іншою, панівною в державі мовою.
Див. також
- Комі-зирянська мова Найближча споріднена мова — комі-перм’яцька; разом з удмуртською вони утворюють пермську гілку.
- Азербайджанська мова Найближчі родички — турецька, туркменська, гагаузька та кашкайська мови.
- Український алфавіт Сучасний склад: А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я.
- Розділ «Мови» Усі статті підрозділу «Мови».
Джерела
- Младописьменные языки — Вікіпедія (російська)
- Латинізація в СРСР — Вікіпедія (українська)
- Бокарев Е. А., Дешериев Ю. Д. Младописьменные языки народов СССР. — Ленинград: Издательство АН СССР, 1959.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- КАТАЛОНСЬКА МОВА Каталонська, або каталанська, мова (кат. català) — романська мова індоєвропейської родини, поширена на сході Піренейського півострова, на Балеарських островах, в Андоррі, на півдні Франції та в сардинському місті Альгеро.
- ЛАТИНСЬКА МОВА Латинська мова, латина (лат. lingua Latina) — мова італьської гілки індоєвропейської родини, мова Стародавнього Риму, яка стала основою романських мов і впродовж двох тисячоліть залишалася мовою церкви, науки, права й освіти в Європі.
- ПАЛЕОНТОЛОГІЯ ЛІНГВІСТИЧНА Лінгвістична палеонтологія — напрям порівняльно-історичного мовознавства й допоміжна історична дисципліна, що за даними мови, передусім за реконструйованою лексикою прамов, відновлює матеріальну й духовну культуру, природне середовище та місце проживання народів у дописемну добу.
- ПОСИЛАННЯ Посилання — вказівка в тексті на інший твір чи документ, звідки взято цитату, факт або думку, з відомостями, достатніми, щоб знайти джерело: автором, назвою, місцем і роком видання, сторінкою.