Гуричів

Коротко

• Уперше згадано в Іпатіївському літописі під 1152 роком.
• Ототожнюється з городищем у Бобровиці — нині частині Чернігова, приблизно за 3 км від давнього центру міста.
• 1152 року біля Гуричева стояли табором князі Юрій Долгорукий і Святослав Ольгович, що облягали Чернігів.
• Саме городище знищила Десна, а на території посаду у XVIII столітті знайшли скарб ювелірних прикрас.

Чернігів у XII столітті був однією з найбільших столиць Русі, і навколо нього склалася мережа менших укріплених пунктів. Один із них, Гуричів, стояв на високому березі Десни трохи вище за течією від міста. Про нього відомо небагато, але літопис зберіг епізод, у якому це містечко опинилося в центрі великої війни князів.

Розташування

Гуричів лежав на правому березі Десни, лівої притоки Дніпра. Археологи ототожнюють його з городищем у колишньому селі Бобровиця, яке тепер входить до меж Чернігова. Від давнього чернігівського передграддя це приблизно 3 кілометри на північний схід.

Городище займало високий мис над річкою. Десна, підмиваючи берег, з часом знищила його повністю. З півдня й заходу до укріплення прилягали відкриті посади, тобто неукріплені поселення ремісників і торговців. На північ від городища був курганний могильник, який також не зберігся.

Історія

Місто виникло на зламі XI–XII століть як північний форпост Чернігова на шляху до Новгорода-Сіверського. Перша літописна згадка належить до 1152 року. Тоді біля Гуричева розташувалися табором владимиро-суздальський князь Юрій Долгорукий і новгород-сіверський князь Святослав Ольгович. Звідси вони керували облогою Чернігова, де оборонялися їхні суперники. Облога не вдалася: на допомогу місту рушив київський князь Ізяслав Мстиславич, і нападники відступили.

Епізод показує, яке значення мав Гуричів: невелике укріплення на підступах до столиці могло стати і щитом, і плацдармом, залежно від того, в чиїх руках опинялося.

Восени 1239 року війська хана Батия взяли й спалили Чернігів. Тоді ж загинув і Гуричів, після чого місто вже не відродилося.

Знахідки

У XVIII столітті на території колишніх посадів випадково знайшли скарб ювелірних прикрас. Подібні давньоруські скарби дослідники часто пов’язують з часом монгольської навали: господарі ховали коштовності й не поверталися по них.

Запитання

Де шукати місце Гуричева сьогодні?

Дослідники пов’язують літописне місто з колишнім селом Бобровиця на правому березі Десни, яке тепер увійшло до складу Чернігова. Високий мис, де стояло городище, річка розмила, тож видимих укріплень не збереглося.

Чому Гуричів важливий для історії Чернігова?

Він прикривав підступи до Чернігова з півночі, з боку Новгорода-Сіверського. Літописна розповідь 1152 року показує, що ворожі війська використовували саме цей пункт як базу для облоги столиці князівства.

Див. також

• Літописи Назва походить від традиційного зачину річної статті: «В літо 6370…» — рік від створення світу.
• Розділ «Літописи» Літописні пам’ятки, їхні укладачі та значення для історії.
• Розділ «Княжа доба (IX–XIII ст.)» Усі статті підрозділу «Княжа доба (IX–XIII ст.)».

Джерела

1. Гуричів — Вікіпедія (українська)
2. Коваленко В. П. Гуричів // Енциклопедія історії України. — Т. 2. — Київ: Наукова думка, 2004.
3. Wikidata: Q56359329

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.