ВАВИЛОВ
Вавилов Микола Іванович
Вавилов Микола Іванович (13 (25) листопада 1887, Москва — 26 січня 1943, Саратов) — генетик, ботанік і селекціонер, автор учення про центри походження культурних рослин і закону гомологічних рядів спадкової мінливості, академік АН СРСР і АН УРСР (обидва — з 1929).
Коротко
- Організував понад сотню експедицій на п’ять континентів і зібрав найбільшу на той час колекцію насіння культурних рослин.
- 1920 року сформулював закон гомологічних рядів у спадковій мінливості.
- Очолював Всесоюзний інститут рослинництва в Ленінграді й був першим президентом ВАСГНІЛ (1929–1935).
- Заарештований у серпні 1940 року під час експедиції на Буковині; помер у Саратовській в’язниці, реабілітований 1955 року.
Під час блокади Ленінграда співробітники Інституту рослинництва охороняли колекцію насіння, хоч самі помирали від голоду: зерно, яке можна було з’їсти, лишилося недоторканим. Цю колекцію десятиліттями збирав Микола Вавилов. Сам він на той час уже сидів у в’язниці.
Освіта і перші роботи
Вавилов народився 1887 року в Москві в родині заможного купця. 1911 року закінчив Московський сільськогосподарський інститут, працював над імунітетом рослин до хвороб. У 1913–1914 роках стажувався в Англії, зокрема в лабораторії генетика Вільяма Бетсона.
У 1917–1921 роках він був професором Саратовського університету. Там 1920 року на всеросійському з’їзді селекціонерів представив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості.
Закон гомологічних рядів
Суть закону в тому, що близькі види й роди мають подібні ряди спадкових змін. Якщо в пшениці відомі остисті й безості, озимі й ярі форми, схожі варіанти варто шукати і в жита чи ячменю. Закон допомагав селекціонерам передбачати ознаки, які ще не знайдено, подібно до того як періодична таблиця вказувала на невідкриті елементи.
Експедиції та центри походження
Вавилов організував і особисто очолив десятки експедицій: Іран, Афганістан, Середземномор’я, Ефіопія, Китай, Японія, Північна й Південна Америка. З них він привозив тисячі зразків насіння. На основі зібраного розробив учення про центри походження культурних рослин.
| Центр | Приклади культур |
|---|---|
| Передньоазійський | м’яка пшениця, жито, сочевиця |
| Середземноморський | оливка, капуста, буряк |
| Ефіопський | тверда пшениця, ячмінь, кава |
| Центральноамериканський | кукурудза, квасоля, перець |
Керівник науки
З 1921 року Вавилов керував відділом прикладної ботаніки в Петрограді, який 1930 року перетворився на Всесоюзний інститут рослинництва. У 1929–1935 роках він був першим президентом Всесоюзної академії сільськогосподарських наук (ВАСГНІЛ), у 1930-х очолював Інститут генетики АН СРСР і Географічне товариство.
Арешт і загибель
Наприкінці 1930-х років Вавилов опинився в центрі кампанії проти генетики, яку вів Трохим Лисенко. 6 серпня 1940 року його заарештували під час експедиції на Буковині. 1941 року засудили до розстрілу, згодом вирок замінили двадцятьма роками ув’язнення. Вавилов помер 26 січня 1943 року в Саратовській в’язниці від виснаження.
1955 року Військова колегія Верховного суду СРСР скасувала вирок. Нині його ім’я носять Інститут рослинництва в Санкт-Петербурзі та Інститут загальної генетики в Москві.
Запитання
Що таке центри походження культурних рослин?
Вавилов помітив, що найбільше різноманіття сортів і диких родичів кожної культури зосереджене в кількох районах світу. Там, за його висновком, рослини вперше одомашнили. Він виділив сім головних центрів, зокрема передньоазійський, середземноморський, ефіопський і центральноамериканський.
Чому Вавилова заарештували?
Він відкрито відстоював класичну генетику проти поглядів Трохима Лисенка, яким покровительствувало керівництво СРСР. Слідство звинуватило вченого у шпигунстві та шкідництві; у липні 1941 року його засудили до розстрілу, згодом вирок замінили двадцятьма роками ув’язнення.
Чи пов’язаний Вавилов з Україною?
З 1929 року він був дійсним членом Академії наук УРСР. Його експедиції працювали й на українських землях, а останню, 1940 року, перервав арешт на Буковині, неподалік Чернівців.
Див. також
- Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) Мономер ДНК — нуклеотид: дезоксирибоза, залишок фосфорної кислоти й одна з чотирьох основ — аденін, гуанін, цитозин або тимін.
- Анеуплоїдія Виникає здебільшого через нерозходження хромосом під час мейозу або мітозу.
- Оканенко Аркадій Семенович Понад два десятиліття працював у Всесоюзному науково-дослідному інституті цукрових буряків у Києві.
- Розділ «Генетика» Спадковість і мінливість, гени, мутації та методи генетичних досліджень.
Джерела
- Вавилов Микола Іванович — Вікіпедія (українська)
- Nikolai Vavilov — Wikipedia (англійська)
- Wikidata: Q214926
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АПЕТИТ Апетит (лат. appetitus — прагнення, бажання) — приємне відчуття потреби в їжі й водночас фізіологічний механізм, що регулює надходження поживних речовин в організм.
- АСИМІЛЯЦІЯ Асиміляція (від латинського assimilatio — уподібнення, засвоєння) — загальна назва процесів, у яких щось чуже перетворюється на подібне до себе: речовини середовища — на тканини організму, звук — на сусідній звук, одна культура — на іншу.
- АСЦИДІЇ Асцидії (Ascidiacea, від грецького ἀσκίδιον — «мішечок») — клас морських хордових тварин підтипу покривників (оболонкових), які в дорослому стані ведуть прикріплений спосіб життя й фільтрують воду, а в личинковій стадії мають хорду й нервову трубку.
- БАГАТОЩЕТИНКОВІ ЧЕРВИ Багатощетинкові черви, або поліхети (Polychaeta), — клас кільчастих червів, переважно морських, у яких на кожному сегменті тіла є пара бічних виростів-параподій із пучками хітинових щетинок.