Вавилов Микола Іванович

Коротко

• Організував понад сотню експедицій на п’ять континентів і зібрав найбільшу на той час колекцію насіння культурних рослин.
• 1920 року сформулював закон гомологічних рядів у спадковій мінливості.
• Очолював Всесоюзний інститут рослинництва в Ленінграді й був першим президентом ВАСГНІЛ (1929–1935).
• Заарештований у серпні 1940 року під час експедиції на Буковині; помер у Саратовській в’язниці, реабілітований 1955 року.

Під час блокади Ленінграда співробітники Інституту рослинництва охороняли колекцію насіння, хоч самі помирали від голоду: зерно, яке можна було з’їсти, лишилося недоторканим. Цю колекцію десятиліттями збирав Микола Вавилов. Сам він на той час уже сидів у в’язниці.

Освіта і перші роботи

Вавилов народився 1887 року в Москві в родині заможного купця. 1911 року закінчив Московський сільськогосподарський інститут, працював над імунітетом рослин до хвороб. У 1913–1914 роках стажувався в Англії, зокрема в лабораторії генетика Вільяма Бетсона.

У 1917–1921 роках він був професором Саратовського університету. Там 1920 року на всеросійському з’їзді селекціонерів представив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості.

Закон гомологічних рядів

Суть закону в тому, що близькі види й роди мають подібні ряди спадкових змін. Якщо в пшениці відомі остисті й безості, озимі й ярі форми, схожі варіанти варто шукати і в жита чи ячменю. Закон допомагав селекціонерам передбачати ознаки, які ще не знайдено, подібно до того як періодична таблиця вказувала на невідкриті елементи.

Експедиції та центри походження

Вавилов організував і особисто очолив десятки експедицій: Іран, Афганістан, Середземномор’я, Ефіопія, Китай, Японія, Північна й Південна Америка. З них він привозив тисячі зразків насіння. На основі зібраного розробив учення про центри походження культурних рослин.

Центр	Приклади культур
Передньоазійський	м’яка пшениця, жито, сочевиця
Середземноморський	оливка, капуста, буряк
Ефіопський	тверда пшениця, ячмінь, кава
Центральноамериканський	кукурудза, квасоля, перець

Керівник науки

З 1921 року Вавилов керував відділом прикладної ботаніки в Петрограді, який 1930 року перетворився на Всесоюзний інститут рослинництва. У 1929–1935 роках він був першим президентом Всесоюзної академії сільськогосподарських наук (ВАСГНІЛ), у 1930-х очолював Інститут генетики АН СРСР і Географічне товариство.

Арешт і загибель

Наприкінці 1930-х років Вавилов опинився в центрі кампанії проти генетики, яку вів Трохим Лисенко. 6 серпня 1940 року його заарештували під час експедиції на Буковині. 1941 року засудили до розстрілу, згодом вирок замінили двадцятьма роками ув’язнення. Вавилов помер 26 січня 1943 року в Саратовській в’язниці від виснаження.

1955 року Військова колегія Верховного суду СРСР скасувала вирок. Нині його ім’я носять Інститут рослинництва в Санкт-Петербурзі та Інститут загальної генетики в Москві.

Запитання

Що таке центри походження культурних рослин?

Вавилов помітив, що найбільше різноманіття сортів і диких родичів кожної культури зосереджене в кількох районах світу. Там, за його висновком, рослини вперше одомашнили. Він виділив сім головних центрів, зокрема передньоазійський, середземноморський, ефіопський і центральноамериканський.

Чому Вавилова заарештували?

Він відкрито відстоював класичну генетику проти поглядів Трохима Лисенка, яким покровительствувало керівництво СРСР. Слідство звинуватило вченого у шпигунстві та шкідництві; у липні 1941 року його засудили до розстрілу, згодом вирок замінили двадцятьма роками ув’язнення.

Чи пов’язаний Вавилов з Україною?

З 1929 року він був дійсним членом Академії наук УРСР. Його експедиції працювали й на українських землях, а останню, 1940 року, перервав арешт на Буковині, неподалік Чернівців.

Див. також

• Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) Мономер ДНК — нуклеотид: дезоксирибоза, залишок фосфорної кислоти й одна з чотирьох основ — аденін, гуанін, цитозин або тимін.
• Анеуплоїдія Виникає здебільшого через нерозходження хромосом під час мейозу або мітозу.
• Оканенко Аркадій Семенович Понад два десятиліття працював у Всесоюзному науково-дослідному інституті цукрових буряків у Києві.
• Розділ «Генетика» Спадковість і мінливість, гени, мутації та методи генетичних досліджень.

Джерела

1. Вавилов Микола Іванович — Вікіпедія (українська)
2. Nikolai Vavilov — Wikipedia (англійська)
3. Wikidata: Q214926

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.