Багатощетинкові черви

Коротко

• Описано понад 10 тисяч видів; трапляються в усіх океанах, від припливної смуги до найглибших западин.
• Довжина — зазвичай до 10 см, але коливається від 1 мм до 3 м (у хижого виду Eunice aphroditois).
• Бувають бродячі (хижаки, що повзають і плавають) і сидячі (живуть у трубках і відфільтровують їжу).
• Важливий корм донних риб; у Чорному та Азовському морях — одна з основних груп донної фауни.

Назва класу перекладає грецьке «багато волосин». Ці волосини — щетинки з речовини, близької до хітину, — пучками стирчать з боків кожного сегмента і правлять поліхетам за весла, якорі та зброю. За ними багатощетинкових легко відрізнити від їхніх родичів, малощетинкових червів (до яких належить дощовий черв’як), і п’явок.

Будова

Тіло поліхети складається з трьох відділів:

• голова — головна лопать з очима, щупальцями, пальпами та ротовий сегмент; у хижаків з рота висувається глотка з щелепами;
• тулуб — ряд подібних сегментів, кожен із парою параподій;
• анальна лопать (пігідій) — без кінцівок.

Параподії — м’язові вирости стінки тіла з двома лопатями, спинною й черевною. Вони слугують для пересування, а в багатьох видів ще й для дихання: в них розгалужуються кровоносні судини, часто з зябрами. Порожнина тіла вторинна (целом), кровоносна система замкнена, нервова — у вигляді черевного ланцюжка.

Спосіб життя

Більшість поліхет — донні тварини. Бродячі повзають, риють ґрунт або плавають і здебільшого полюють. Сидячі будують трубки з вапна, піщинок чи органічних речовин і ловлять дрібні часточки віночком щупалець. Є планктонні види, а також мешканці гідротермальних джерел, яким не шкодить майже кипляча вода.

Розмножуються переважно статевим шляхом. У воді з яйця виходить личинка трохофора, що плаває за допомогою війок, а потім осідає на дно.

Відомі представники

Назва	Особливість
нереїс	звичайний мешканець прибережжя, наживка для рибалок
піскожил	живе в U-подібних норах у піску, лишаючи на мілинах купки «шнурів»
палоло	тихоокеанський вид, який масово спливає раз на рік
Eunice aphroditois	хижак до 3 м завдовжки, що чатує на здобич із засідки в піску
вогняні черви	їхні щетинки обпікають шкіру

Значення

Поліхети переробляють органічні рештки на дні, перемішують і насичують киснем осади, а самі є кормом для багатьох риб, ракоподібних і птахів. Деякі види вирощують як наживку й корм в аквакультурі. Сидячі форми можуть обростати днища суден і гідротехнічні споруди.

Запитання

Чи їдять поліхет люди?

Так, на островах Тихого океану, зокрема на Самоа, ласощами вважають хробака палоло. Раз на рік, у певні ночі після повні, задні частини його тіла зі статевими клітинами відриваються й масово спливають на поверхню, і місцеві мешканці збирають їх сітками.

Як поліхети пов’язані з Україною?

Їх багато в Чорному та Азовському морях, де вони живляться детритом і самі є кормом для бичків, камбали, осетрових. Азовського нереїса в 1939–1941 роках переселили до Каспійського моря, щоб збагатити кормову базу осетрових; там він добре прижився.

Див. також

• Асцидії Відомо близько трьох тисяч видів; поширені в усіх морях, від припливної смуги до великих глибин.
• Кріль Довжина тіла дикого кроля — 35–50 см, маса — 1,5–2,5 кг; свійські породи бувають значно більшими.
• Розділ «Біологічна океанографія» Усі статті підрозділу «Біологічна океанографія».

Джерела

1. Багатощетинкові черви — Вікіпедія (українська)
2. Polychaete — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.