БАГАТОЩЕТИНКОВІ ЧЕРВИ
Багатощетинкові черви
Багатощетинкові черви, або поліхети (Polychaeta), — клас кільчастих червів, переважно морських, у яких на кожному сегменті тіла є пара бічних виростів-параподій із пучками хітинових щетинок.
Коротко
- Описано понад 10 тисяч видів; трапляються в усіх океанах, від припливної смуги до найглибших западин.
- Довжина — зазвичай до 10 см, але коливається від 1 мм до 3 м (у хижого виду Eunice aphroditois).
- Бувають бродячі (хижаки, що повзають і плавають) і сидячі (живуть у трубках і відфільтровують їжу).
- Важливий корм донних риб; у Чорному та Азовському морях — одна з основних груп донної фауни.
Назва класу перекладає грецьке «багато волосин». Ці волосини — щетинки з речовини, близької до хітину, — пучками стирчать з боків кожного сегмента і правлять поліхетам за весла, якорі та зброю. За ними багатощетинкових легко відрізнити від їхніх родичів, малощетинкових червів (до яких належить дощовий черв’як), і п’явок.
Будова
Тіло поліхети складається з трьох відділів:
- голова — головна лопать з очима, щупальцями, пальпами та ротовий сегмент; у хижаків з рота висувається глотка з щелепами;
- тулуб — ряд подібних сегментів, кожен із парою параподій;
- анальна лопать (пігідій) — без кінцівок.
Параподії — м’язові вирости стінки тіла з двома лопатями, спинною й черевною. Вони слугують для пересування, а в багатьох видів ще й для дихання: в них розгалужуються кровоносні судини, часто з зябрами. Порожнина тіла вторинна (целом), кровоносна система замкнена, нервова — у вигляді черевного ланцюжка.
Спосіб життя
Більшість поліхет — донні тварини. Бродячі повзають, риють ґрунт або плавають і здебільшого полюють. Сидячі будують трубки з вапна, піщинок чи органічних речовин і ловлять дрібні часточки віночком щупалець. Є планктонні види, а також мешканці гідротермальних джерел, яким не шкодить майже кипляча вода.
Розмножуються переважно статевим шляхом. У воді з яйця виходить личинка трохофора, що плаває за допомогою війок, а потім осідає на дно.
Відомі представники
| Назва | Особливість |
|---|---|
| нереїс | звичайний мешканець прибережжя, наживка для рибалок |
| піскожил | живе в U-подібних норах у піску, лишаючи на мілинах купки «шнурів» |
| палоло | тихоокеанський вид, який масово спливає раз на рік |
| Eunice aphroditois | хижак до 3 м завдовжки, що чатує на здобич із засідки в піску |
| вогняні черви | їхні щетинки обпікають шкіру |
Значення
Поліхети переробляють органічні рештки на дні, перемішують і насичують киснем осади, а самі є кормом для багатьох риб, ракоподібних і птахів. Деякі види вирощують як наживку й корм в аквакультурі. Сидячі форми можуть обростати днища суден і гідротехнічні споруди.
Запитання
Чи їдять поліхет люди?
Так, на островах Тихого океану, зокрема на Самоа, ласощами вважають хробака палоло. Раз на рік, у певні ночі після повні, задні частини його тіла зі статевими клітинами відриваються й масово спливають на поверхню, і місцеві мешканці збирають їх сітками.
Як поліхети пов’язані з Україною?
Їх багато в Чорному та Азовському морях, де вони живляться детритом і самі є кормом для бичків, камбали, осетрових. Азовського нереїса в 1939–1941 роках переселили до Каспійського моря, щоб збагатити кормову базу осетрових; там він добре прижився.
Див. також
- Асцидії Відомо близько трьох тисяч видів; поширені в усіх морях, від припливної смуги до великих глибин.
- Кріль Довжина тіла дикого кроля — 35–50 см, маса — 1,5–2,5 кг; свійські породи бувають значно більшими.
- Розділ «Біологічна океанографія» Усі статті підрозділу «Біологічна океанографія».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АПЕТИТ Апетит (лат. appetitus — прагнення, бажання) — приємне відчуття потреби в їжі й водночас фізіологічний механізм, що регулює надходження поживних речовин в організм.
- АРКТИКА Арктика (від грец. ἀρκτικός — північний, «що під Ведмедицею») — північна полярна область Землі, яка охоплює Північний Льодовитий океан з островами та прилеглі окраїни Євразії й Північної Америки.
- АСИМІЛЯЦІЯ Асиміляція (від латинського assimilatio — уподібнення, засвоєння) — загальна назва процесів, у яких щось чуже перетворюється на подібне до себе: речовини середовища — на тканини організму, звук — на сусідній звук, одна культура — на іншу.
- АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН Атлантичний океан, або Атлантика, — другий за площею океан Землі, що простягається S-подібною смугою між Європою й Африкою на сході та Північною і Південною Америкою на заході, від Північного Льодовитого океану до Південного.