АНОРТИТ
Анортит
Анортит (від грец. ἀνορθός — непрямий, скошений) — породотвірний мінерал класу силікатів, кальцієвий кінцевий член ряду плагіоклазів з формулою CaAl₂Si₂O₈; анортитом називають і плагіоклази з умістом анортитової складової понад 90 %.
Коротко
- Кристалізується в триклінній сингонії — звідси назва «скошений».
- Твердість за шкалою Мооса — 6–6,5, густина — 2,72–2,76 г/см³, блиск скляний.
- Типовий для основних магматичних порід — базальтів, габро, норитів; трапляється в метаморфічних породах і метеоритах.
- З анортиту майже повністю складаються анортозити місячних материків; в Україні мінерал відомий на Українському щиті й у Донбасі.
Назва анортиту мало кому відома поза колом геологів, хоча цей мінерал входить до складу поширених темних вулканічних і глибинних порід, а на Місяці складає світлі гірські області — так звані материки.
Склад і будова
Хімічно чистий анортит — алюмосилікат кальцію CaAl₂Si₂O₈. У перерахунку на оксиди він містить близько 20,1 % CaO, 36,7 % Al₂O₃ і 43,2 % SiO₂. У природі анортит майже завжди містить домішку натрієвої складової — альбіту, оскільки утворює з ним безперервний ряд плагіоклазів. Мінералоги називають анортитом плагіоклаз, у якому анортитова складова становить 90–100 %.
Кристали належать до триклінної сингонії: жодна з осей кристалічної ґратки не перпендикулярна до інших. Саме цей «скіс» і відображає грецька назва мінералу. Відомі різновиди з домішкою барію (до 5,5 % BaO) та калію.
Властивості
| Властивість | Значення |
|---|---|
| Твердість (за Моосом) | 6–6,5 |
| Густина | 2,72–2,76 г/см³ |
| Колір | безбарвний, білий, сірий, інколи жовтуватий чи червонуватий |
| Блиск | скляний |
| Спайність | досконала за однією площиною, добра — за другою |
| Температура плавлення | ≈ 1550 °C |
Де трапляється
Анортит — характерний мінерал основних магматичних порід: базальтів, олівінових габро, норитів. Його знаходять також на контактах магматичних порід з вапняками, в амфіболітах, метаморфізованих карбонатних породах і корундових родовищах. Першими описаними місцезнаходженнями (1823 рік) були вулкан Сомма на схилах Везувію та долина Фасса в Італії.
Анортит знайдено в метеоритах і навіть у зразках пилу комети Вільда 2, які доставив на Землю космічний апарат. Дуже багато його на Місяці: місячні материки складені анортозитами, і саме анортозитом виявився відомий «камінь Генезису», зібраний астронавтами «Аполлона-15».
В Україні анортит трапляється в межах Українського щита та в Донбасі. Мінерал використовують у керамічній промисловості.
Запитання
Що таке ряд плагіоклазів?
Плагіоклази — група польових шпатів, що утворює безперервний ряд твердих розчинів між натрієвим альбітом NaAlSi₃O₈ і кальцієвим анортитом CaAl₂Si₂O₈. Склад проміжних мінералів позначають часткою анортитової складової (An): анортит — це An90–100, альбіт — An0–10.
Чи є анортит на Місяці?
Так. Світлі місячні материки значною мірою складені анортозитом — породою, що майже цілком складається з анортиту. Найвідоміший зразок — так званий «камінь Генезису», доставлений на Землю експедицією «Аполлон-15».
Див. також
- Альбіт Вміщує менше 10 % анортитової складової; містить близько 68 % кремнезему, 19 % глинозему й 12 % оксиду натрію.
- Апатит Основні різновиди: фторапатит, хлорапатит і гідроксилапатит — залежно від того, який аніон переважає.
- Амфіболи Кристалізуються в моноклінній і ромбічній сингоніях, утворюють призматичні, голчасті або волокнисті кристали.
- Арагоніт Хімічно тотожний кальциту, але має іншу кристалічну ґратку й голчасті, призматичні кристали.
- Антофіліт Назва — від латинського anthophyllum («гвоздика», пряність), за характерним коричнюватим кольором; саме слово походить від грецьких «квітка» й «листок».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АГРІКОЛА Агрікола Георг (лат. Georgius Agricola, справжнє ім’я Георг Бауер; 24 березня 1494, Глаухау — 21 листопада 1555, Хемніц) — німецький учений-гуманіст доби Відродження, лікар, мінералог і металург, автор першої систематичної праці з гірництва й металургії «De re metallica».
- АЛЬМАДЕН Альмаден (ісп. Almadén) — найбільше відоме у світі родовище ртуті та однойменне місто в іспанській провінції Сьюдад-Реаль (Кастилія — Ла-Манча), де кіновар добували понад дві тисячі років, аж до початку XXI століття.
- АЛЬМАНДИН Альмандин (альмандит) — мінерал групи гранатів, залізисто-алюмінієвий силікат острівної будови складу Fe₃Al₂(SiO₄)₃; темно-червоний із фіолетовим відтінком, прозорі кристали використовують як дорогоцінне каміння, непрозорі — як абразив.
- АЛМАЗ Алмаз (від арабського almās, яке зводять до грецького ἀδάμας — «незламний») — мінерал класу самородних неметалів, кристалічна модифікація вуглецю з кубічною ґраткою, найтвердша з природних речовин; огранований ювелірний алмаз українською називають діамантом.