АЛЬБІТ
Альбіт
Альбіт (від лат. albus — білий) — породотвірний мінерал класу силікатів, натрієвий польовий шпат складу Na[AlSi₃O₈], крайній натрієвий член ряду плагіоклазів.
Коротко
- Вміщує менше 10 % анортитової складової; містить близько 68 % кремнезему, 19 % глинозему й 12 % оксиду натрію.
- Триклінний, білий, зі скляним блиском; твердість 6–6,5, густина близько 2,62.
- Уперше описаний 1815 року в Швеції Юганом Готтлібом Ганом і Єнсом Якобом Берцеліусом.
- В Україні поширений у Приазов’ї та в межах Українського щита; застосовується у виробництві кераміки та скла.
Білий колір, який дав мінералові ім’я, — найпоширеніший, але не єдиний: трапляються також безбарвні, зеленуваті та інакше забарвлені відміни. Альбіт належить до найважливіших породотвірних мінералів: він входить до складу гранітів, пегматитів і багатьох метаморфічних порід.
Склад і будова
Альбіт — каркасний алюмосилікат натрію з формулою Na[AlSi₃O₈]. Теоретичний склад, у відсотках:
| Оксид | Вміст, % |
|---|---|
| SiO₂ | 68,44 |
| Al₂O₃ | 19,35 |
| Na₂O | 11,67 |
Як домішки трапляються калій, кальцій, рубідій і цезій. Калій може заміщати натрій до 10 %; якщо його більше, мінерал уже вважають анортоклазом. Серед плагіоклазів альбітом називають членів ряду, у яких частка анортиту (кальцієвого компонента) менша за 10 %.
Властивості
Кристали альбіту таблитчасті, сингонія триклінна. Спайність досконала, злом нерівний, блиск скляний. Твердість за шкалою Мооса — 6–6,5, густина — близько 2,62. Майже завжди альбіт утворює двійники, помітні як тонке паралельне штрихування на гранях.
Розрізняють низький і високий альбіт. Обидва триклінні, але високий має трохи більшу елементарну комірку й утворюється з низького під час нагрівання понад 750 °C. Вище 1050 °C симетрія змінюється на моноклінну (моноальбіт), а за 1100–1120 °C мінерал плавиться.
Поширення
Альбіт трапляється в гранітах і пегматитах (зокрема пластинчаста відміна клевеландит), у гідротермальних жилах, у зеленосланцевих метаморфічних породах, що утворилися з базальтів. Часто його супроводжують біотит, рогова обманка, ортоклаз, мусковіт і кварц. Альбіт виникає також під час метасоматозу — заміщення одних мінералів іншими під дією розчинів.
Уперше мінерал описали 1815 року за знахідкою у Фіннбу поблизу Фалуна у Швеції. В Україні альбіт поширений у Приазов’ї, зокрема на Волноваччині, та загалом у межах Українського щита.
Застосування
Альбіт використовують у виробництві кераміки й скла. Окремі відміни з іризацією, як-от біломорит, шліфують як напівкоштовне каміння.
Запитання
Чим альбіт відрізняється від анортиту?
Обидва належать до плагіоклазів — польових шпатів, що утворюють неперервний ряд твердих розчинів. Альбіт — натрієвий кінець ряду, анортит — кальцієвий. Проміжні члени ряду містять обидва компоненти в різних пропорціях.
Що таке біломорит?
Це торгова назва одного з різновидів альбіту з іризацією — райдужним переливом кольору. Його 1925 року знайшов академік Олександр Ферсман біля узбережжя Білого моря; біломорит використовують як недорогий ювелірно-виробний камінь.
Див. також
- Анортит Кристалізується в триклінній сингонії — звідси назва «скошений».
- Антофіліт Назва — від латинського anthophyllum («гвоздика», пряність), за характерним коричнюватим кольором; саме слово походить від грецьких «квітка» й «листок».
- Апатит Основні різновиди: фторапатит, хлорапатит і гідроксилапатит — залежно від того, який аніон переважає.
- Альбський вік і ярус Назву запропонував 1842 року Альсід д’Орбіньї за латинською назвою річки Об (Alba) у Франції.
- Розділ «Мінералогія» Мінерали, кристали, їхній склад, властивості й походження.
Джерела
- Альбіт — Вікіпедія (українська)
- Albite — Wikipedia (англійська)
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник. — Київ: Наукова думка, 1975.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАКАНСЬКЕ ЗАЛІЗОРУДНЕ РОДОВИЩЕ Абаканське залізорудне родовище — родовище магнетитових руд у Республіці Хакасія (Росія), у відрогах Західного Саяну, у верхній течії річки Абакан поблизу міста Абаза.
- АБКАЙК Абкайк (араб. بقيق) — велике нафтове родовище у Східній провінції Саудівської Аравії, що належить до нафтогазоносного басейну Перської затоки; поряд розташований найбільший у світі комплекс підготовки нафти Saudi Aramco.
- АБУ САФА Абу-Сафа (араб. حقل أبو سعفة) — морське нафтове родовище в акваторії Перської затоки на кордоні Саудівської Аравії та Бахрейну, яке розробляє компанія Saudi Aramco, а продукцію ділять дві держави.
- АГАДЖАРІ Агаджарі — велике газоконденсатно-нафтове родовище на південному заході Ірану, у провінції Хузестан, приблизно за 130 км від Абадана; належить до нафтогазоносного басейну Перської затоки.