АКАФІСТ
Акафіст
Акафіст (грец. ἀκάθιστος ὕμνος — «несідальний гімн»; також акатист) — у православній і візантійсько-католицькій традиції хвалебний церковний спів на честь Ісуса Христа, Богородиці, святих чи священних подій, під час виконання якого молільники стоять.
Коротко
- Назва означає «несідальний»: акафіст слухають стоячи.
- Складається з 13 кондаків і 12 ікосів; ікоси закінчуються вигуком «Радуйся», кондаки — «Алилуя».
- Найдавніший і взірцевий — Акафіст Пресвятій Богородиці, створений, за різними оцінками, у V–VII століттях.
- П’яту суботу Великого посту називають суботою Акафіста — тоді на утрені співають увесь Акафіст Богородиці.
Слухати акафіст належить стоячи — про це говорить сама його назва: грецьке ἀκάθιστος означає «несідальний». Цей жанр виріс з одного-єдиного гімну на честь Богородиці, а згодом дав сотні наслідувань.
Будова
Класичний акафіст складається з 25 піснеспівів: 13 кондаків і 12 ікосів, які чергуються. Ікоси закінчуються рядами привітань, що починаються словом «Радуйся», а кондаки — вигуком «Алилуя».
У грецькому оригіналі Акафіста Богородиці 24 строфи утворюють алфавітний акровірш: кожна починається з наступної літери грецької абетки. Візантійські акафісти поєднували ритмізовану прозу з римованими рядками; в українській і загалом руській традиції переважали прозові акафісти, хоча сучасні автори інколи пробують відродити віршовану форму.
Акафіст Богородиці
Найдавніший і зразковий — Акафіст Пресвятій Богородиці. Його вступ, звернений до Богородиці як до «Взбранної Воєводи», пов’язують з подією 626 року: тоді Константинополь витримав облогу персів і аварів, і порятунок міста приписали заступництву Богородиці. Утім, цей зв’язок поділяють не всі дослідники.
Датування гімну дискусійне. Раніше його відносили до VI–VII століть; сучасні вчені частіше схиляються до V — початку VI століття. Автора не встановлено: серед імовірних називали Романа Солодкоспівця, патріарха Сергія I та Георгія Пісиду.
Акафіст у Великий піст
З XIV століття Акафіст Богородиці ввійшов до Тріоді. У грецькій практиці його ділять на чотири частини, які співають у перші чотири п’ятниці Великого посту, а цілим — уп’яте. П’ята субота Великого посту має назву «субота Акафіста», бо на її утрені виконують увесь гімн. На Афоні в багатьох монастирях Акафіст співають щовечора на повечір’ї.
Ікони «Акафістні»
На Афоні шанують три чудотворні ікони Богородиці, які мають назву «Акафістна». Ікону з монастиря Діонісіат переказ пов’язує з хресним ходом патріарха Сергія під час облоги Константинополя 626 року. Хіландарська ікона, за монастирською традицією, вціліла під час пожежі 1837 року. Третя «Акафістна» ікона зберігається в Зографському монастирі.
Інші акафісти
За зразком Акафіста Богородиці пізніше склали безліч акафістів Христові, Святій Трійці, Страстям Господнім, святому Миколаю, окремим чудотворним іконам. Їхній зміст поєднує мотиви Святого Письма, основи віри, історичні події та особисті почуття автора. Акафісти співають у храмах, а також читають удома як особисту молитву.
Запитання
Що таке субота Акафіста?
Так називають п’яту суботу Великого посту. На утрені цього дня виконують увесь Акафіст Пресвятій Богородиці, тому субота й отримала таку назву. У грецькій практиці гімн частинами співають і в попередні п’ятниці посту.
Чи можна читати акафіст удома?
Так, акафісти поширені як особиста молитва. Деякі вірні, наприклад, додають Акафіст Ісусу Найсолодшому до молитовного правила перед причастям.
Хто написав Акафіст Богородиці?
Автор достеменно невідомий. Твір приписували Роману Солодкоспівцю, патріархові Сергію I Константинопольському, Георгію Пісиді; сучасні дослідники атрибуцію Романові здебільшого відкидають і датують гімн V або початком VI століття.
Див. також
- Абатство Традиція бере початок від святого Бенедикта Нурсійського, який близько 529 року заснував монастир Монте-Кассіно.
- Автокефальна церква Автокефальні церкви вносять до диптиха — офіційного переліку, що визначає їхній порядок честі.
- Аввакум Петрович Син сільського священника, у 1640-х роках входив до московського гуртка «ревнителів благочестя», як і майбутній патріарх Никон.
- Колядки Назва пов’язана з латинським calendae — першим днем місяця, через свято Коляди.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБІДОС Абідос (давньоєгип. Абджу, грец. Ἄβυδος; поблизу сучасного селища Ель-Араба-ель-Мадфуна) — одне з найдавніших міст Верхнього Єгипту на західному березі Нілу, некрополь перших фараонів і головний центр культу бога Осіріса.
- АДВАЙТА ВЕДАНТА Адвайта-веданта (санскр. advaita — «недвоїстість») — моністична школа індійської філософії веданти, яка вчить, що індивідуальне «я» (атман) тотожне з єдиною абсолютною реальністю (брахманом), а множинний світ явищ не є остаточно реальним.
- АДВЕНТИСТИ Адвентисти (від лат. adventus — «пришестя») — прихильники протестантського руху, що виник у 1840-х роках у США й проповідує близьке Друге пришестя Ісуса Христа; найбільша адвентистська церква — Церква адвентистів сьомого дня.
- АДЖАНТА Аджанта — комплекс буддійських печерних храмів і монастирів, вирубаних у скелі над ущелиною річки Вагхур у штаті Махараштра на заході Індії; пам'ятка архітектури, скульптури й настінного живопису II століття до н. е. — V (за іншими оцінками — VII) століття н. е.