АДВЕНТИСТИ
Адвентисти
Адвентисти (від лат. adventus — «пришестя») — прихильники протестантського руху, що виник у 1840-х роках у США й проповідує близьке Друге пришестя Ісуса Христа; найбільша адвентистська церква — Церква адвентистів сьомого дня.
Коротко
- Рух започаткував баптистський проповідник Вільям Міллер, який обчислив дату Другого пришестя — спершу 1843, потім 22 жовтня 1844 року.
- Коли пришестя не сталося, послідовники пережили «Велике розчарування» й розкололися на кілька течій.
- 1863 року громади, що святкують суботу, об’єдналися в Церкву адвентистів сьомого дня; провідною постаттю в ній стала Еллен Вайт.
- В Україні 2020 року церква налічувала понад 46 тисяч членів; світова церква — близько 20 мільйонів.
Влітку 1831 року баптистський проповідник Вільям Міллер оголосив, що, вивчивши книгу пророка Даниїла й Апокаліпсис, обчислив час Другого пришестя. Пророчі «дві тисячі триста вечорів-ранків» (Дан. 8:14), за його розрахунком, закінчувалися між 21 березня 1843 і 21 березня 1844 року.
Міллеризм
Проповідь Міллера породила міжконфесійний рух: до нього приєднувалися баптисти, методисти, інші протестанти, і від них не вимагали залишати свої церкви. Об’єднувала всіх віра в буквальне й близьке повернення Христа. Рух називали міллеризмом.
Коли перша дата минула, її перенесли на 22 жовтня 1844 року. Пришестя знову не настало; цю подію самі адвентисти назвали «Великим розчаруванням». Міллер згодом визнав помилку, а його послідовники відтоді уникали називати точні дати. Спроби переосмислити вчення спричинили низку розколів.
Адвентисти сьомого дня
Ще в 1840-х роках з’явилися групи адвентистів, які святкували суботу. Еллен Вайт (1827–1915) переконала частину міллеритів, що вони не помилилися з датою: 1844 року, за її словами, Христос «увійшов до Святого святих небесного храму». 1863 року ці громади об’єдналися в централізовану Церкву адвентистів сьомого дня.
Основні риси її віровчення:
- близьке видиме Друге пришестя Христа;
- дотримання всіх Десяти заповідей, зокрема святкування суботи;
- спасіння благодаттю через віру в Христа;
- здоровий спосіб життя без алкоголю й тютюну.
Церква має виборну представницьку структуру. Найвищий орган — Генеральна конференція зі штаб-квартирою в штаті Меріленд; сесії скликають раз на п’ять років.
Чисельність
| Показник | Дані |
|---|---|
| Члени у світі, 1966 | трохи більше 1,6 млн |
| Члени у світі, 2010 | до 16,3 млн дорослих хрещених, разом із дітьми й відвідувачами — до 30 млн |
| Оцінка самої церкви | 20,7 млн членів |
| Україна, 2020 | 46 240 членів |
В Україні
Адвентистські громади з’явилися в Російській імперії наприкінці XIX століття. У радянській Україні адвентисти діяли у восьми областях. Підпільні «вірні й вільні адвентисти» зазнавали арештів і обшуків; після посилення репресій 1979 року у вірян відбирали дітей до інтернатів. Нині Український уніон об’єднує дев’ять конференцій з центрами, зокрема, у Чернівцях, Дніпрі, Миколаєві. Церква має в Києві радіо «Голос надії» і телеканал «Надія».
Запитання
Чому адвентисти святкують суботу, а не неділю?
Вони вважають обов’язковими всі Десять заповідей буквально, зокрема четверту — про святість сьомого дня. Суботу адвентисти розуміють як встановлену ще під час творення світу, а перенесення святкування на неділю — як пізнішу церковну традицію, що не має прямої підстави в Біблії.
Чи правда, що адвентисти — вегетаріанці?
Не всі. Церква заохочує здоровий спосіб життя: адвентисти не вживають алкоголю й тютюну. Вегетаріанство серед них популярне — за опитуванням 2002 року, вегетаріанцями чи веганами були близько 35 % членів церкви, — але обов’язковим воно не є.
Що сталося з адвентистами в СРСР?
1928 року під тиском влади керівництво церкви відмовилося від заборони служити в армії та працювати в суботу. Незгодні пішли в підпілля як «вірні й вільні адвентисти сьомого дня» і зазнавали переслідувань аж до перебудови; їхній лідер, релігійний письменник В. Шелков, пробув у таборах 26 років і помер в ув’язненні.
Див. також
- «Армія спасіння» До 1878 року називалася Християнською місією (спершу — Східнолондонською).
- Автокефальна церква Автокефальні церкви вносять до диптиха — офіційного переліку, що визначає їхній порядок честі.
- Акафіст Назва означає «несідальний»: акафіст слухають стоячи.
- Розділ «Релігія» Віровчення, церкви, обряди та релігійні поняття.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАТСТВО Абатство (лат. abbatia) — у західному християнстві самостійний монастир чернечого ордену, яким керує абат, а в жіночих обителях — абатиса, разом із його церквою, будівлями та землями.
- АБІДОС Абідос (давньоєгип. Абджу, грец. Ἄβυδος; поблизу сучасного селища Ель-Араба-ель-Мадфуна) — одне з найдавніших міст Верхнього Єгипту на західному березі Нілу, некрополь перших фараонів і головний центр культу бога Осіріса.
- АДВАЙТА ВЕДАНТА Адвайта-веданта (санскр. advaita — «недвоїстість») — моністична школа індійської філософії веданти, яка вчить, що індивідуальне «я» (атман) тотожне з єдиною абсолютною реальністю (брахманом), а множинний світ явищ не є остаточно реальним.
- АДЖАНТА Аджанта — комплекс буддійських печерних храмів і монастирів, вирубаних у скелі над ущелиною річки Вагхур у штаті Махараштра на заході Індії; пам'ятка архітектури, скульптури й настінного живопису II століття до н. е. — V (за іншими оцінками — VII) століття н. е.