«ВАШИНГТОН ПОСТ»
«Вашингтон пост»
«Вашингтон пост» (The Washington Post) — американська щоденна газета, що виходить у Вашингтоні з 6 грудня 1877 року; одне з найвпливовіших видань США, відоме передусім висвітленням політики й федерального уряду.
Коротко
- Заснував Стілсон Гатчінс; 1933 року газету купив на аукціоні фінансист Юджин Меєр, а далі вона десятиліттями належала родині Меєр–Грем.
- Розслідування Боба Вудворда й Карла Бернстайна про Вотергейт сприяли відставці президента Ніксона 1974 року.
- З 2013 року належить Джеффу Безосу, який заплатив 250 млн доларів.
- Журналісти газети здобули 76 Пулітцерівських премій — другий показник після «Нью-Йорк таймс».
Перше число вийшло 6 грудня 1877 року: чотири сторінки, наклад десять тисяч примірників, ціна три центи. Через три роки газета запровадила недільний випуск і стала першою у Вашингтоні, що виходила сім днів на тиждень. За півтора століття вона перетворилася з місцевого листка на одне з головних видань країни.
Перші десятиліття
Засновником був Стілсон Гатчінс; деякий час для газети писав Джозеф Пулітцер, який тоді жив у Вашингтоні. 1889 року нові власники, Френк Гаттон і Берія Вілкінс, замовили композиторові Джону Філіпу Сузі марш для церемонії нагородження в конкурсі есе. Марш «The Washington Post» став одним із найвідоміших творів Сузи.
1905 року газету купив Джон Маклін, власник Cincinnati Enquirer. За його сина Едварда видання занепало й збанкрутувало.
Родина Меєр–Грем
1 червня 1933 року на аукціоні газету за 825 тисяч доларів придбав фінансист Юджин Меєр. Він повернув їй репутацію, а згодом передав справи зятеві Філіпу Грему. Після смерті Філіпа 1963 року компанію очолила його вдова Кетрін Грем, донька Меєра, а 1973 року вона стала головою ради директорів і головною виконавчою директоркою компанії.
Саме за Кетрін Грем газета пережила дві найгучніші історії:
- 1971 — публікація «документів Пентагону», секретної історії війни у В’єтнамі;
- 1972–1974 — розслідування Боба Вудворда й Карла Бернстайна про проникнення до штабу Демократичної партії в комплексі «Вотергейт». Серія принесла Пулітцерівську премію 1973 року й сприяла відставці Річарда Ніксона в серпні 1974-го. За книжкою репортерів знято фільм «Уся президентська рать».
Була й ганебна сторінка: газеті довелося повернути Пулітцерівську премію за репортаж Джанет Кук «Світ Джиммі» (1980) про восьмирічного наркозалежного хлопчика, коли з’ясувалося, що історію вигадано.
Доба Безоса
2013 року родина Грем продала газету засновникові Amazon Джеффу Безосу через його компанію Nash Holdings за 250 млн доларів. Видання зробило ставку на цифрову передплату: 2023 року воно мало близько 2,5 млн цифрових передплатників, тоді як друкований наклад 2025 року вперше за пів століття опустився нижче 100 тисяч.
Останні роки принесли газеті низку криз. Після відмови підтримати кандидата на виборах 2024 року передплату скасували понад 250 тисяч читачів. 2025 року Безос оголосив, що розділ думок публікуватиме тексти на захист особистих свобод і вільного ринку; редактор розділу пішов у відставку. 4 лютого 2026 року компанія звільнила приблизно третину працівників, зокрема понад 300 із 800 співробітників редакції: закрили спортивний і книжковий відділи, подкаст Post Reports, кілька закордонних бюро, серед скорочених був і кореспондент в Україні.
Чим відома
Газета найсильніша в репортажах про Білий дім, Конгрес і федеральні відомства. Її журналісти отримали 76 Пулітцерівських премій — більше має лише «Нью-Йорк таймс».
Запитання
Що означає гасло «Democracy Dies in Darkness»?
«Демократія помирає в темряві» — девіз, який газета розмістила під назвою після президентських виборів 2016 року. Він підкреслює роль журналістики, що робить публічними дії влади.
Чому 2024 року від газети відмовилися сотні тисяч передплатників?
25 жовтня 2024 року, за одинадцять днів до президентських виборів, видавець Вілл Льюїс оголосив, що газета не підтримає жодного кандидата, хоча від 1976 року вона традиційно схвалювала кандидатів-демократів. За повідомленнями, редакційна колонка на підтримку Камали Гарріс була вже підготовлена. За кілька днів газета втратила понад 250 тисяч цифрових передплатників — близько 10 %.
Див. також
- Агентство преси Перші агентства виникли в першій половині XIX століття: французьке Гавас (1835), американське Ассошіейтед Прес (1846), британське Рейтер (1851).
- «Діло» (газета) Перший номер вийшов 1 січня 1880 року; першим редактором був Володимир Барвінський (1880–1883).
- «Америкен Бродкастінг Компані» (ABC) Виросла з радіомережі NBC Blue, яку 1943 року купив Едвард Нобл; назву ABC має з 1945 року.
- Розділ «Засоби масової інформації та друкарство» Преса, видавнича справа, способи друку й поліграфічні техніки.
Джерела
- The Washington Post — Wikipedia (англійська)
- The Washington Post — Вікіпедія (українська)
- More than 250,000 Washington Post readers cancel subscriptions in revolt over non-endorsement — CNN / KVIA, 30.10.2024
- Washington Post layoffs hit sports, books, metro — Poynter, 2026
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- «АРХІВ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ» «Архів Радянської України» — історико-архівознавчий журнал, орган Центрального архівного управління УСРР, що виходив у Харкові 1932–1933 років; вийшло 8 чисел у п'яти книгах.
- «АРХІВНА СПРАВА» «Архівна справа» — український історико-архівознавчий журнал, друкований орган Центрального архівного управління УСРР, що виходив у Харкові в 1926–1931 роках і був присвячений теорії, методиці та практиці архівної справи.
- «АРХІВИ УКРАЇНИ» «Архіви України» — український науково-практичний журнал з архівознавства, документознавства, історії та спеціальних історичних дисциплін, що виходить з 1947 року; видавець — державна архівна установа України (нині Державна архівна служба).
- «БАРВІНОК» «Барвінок» — український щомісячний літературно-художній і пізнавальний журнал для дітей молодшого та середнього шкільного віку, що виходив у Києві з 1945 до 2019 року; веде історію від харківського журналу «Жовтеня», заснованого 1928 року.