Павличко Дмитро Васильович

Коротко

• Автор понад двох десятків поетичних збірок — від «Любові і ненависті» (1953) до «Сонетів» і «Спіралі».
• Текст пісні «Два кольори» на музику Олександра Білаша; сценарії фільмів «Сон» і «Захар Беркут».
• У 1971–1978 роках редагував журнал іноземної літератури «Всесвіт»; переклав сонети Шекспіра та багатьох європейських поетів.
• Народний депутат, один з авторів Декларації про державний суверенітет України, посол у Словаччині та Польщі.

Пісню «Два кольори» знають і ті, хто ніколи не читав жодної збірки Дмитра Павличка. Пісня на музику Олександра Білаша пережила епоху, в якій з’явилася, і стала частиною побутової культури. Сам автор прожив довге життя, у якому були і в’язниця за звинуваченням у зв’язках з УПА, і радянська літературна кар’єра, і робота над документами, що заклали основи сучасної Української держави.

Ранні роки

Павличко народився 1929 року в селі Стопчатів на Гуцульщині, тоді в складі Польщі. Навчався в польськомовній школі в Яблунові, потім у Коломийській гімназії. У 1945–1946 роках перебував під слідством і в ув’язненні у справі про належність до УПА. 1953 року закінчив філологічний факультет Львівського університету.

Поезія

Перша збірка «Любов і ненависть» вийшла 1953 року. Наклад збірки «Правда кличе» (1958) знищили за вказівкою партійних цензорів. Далі з’явилися «Пальмова віть» (1962), «Гранослов» (1968), «Сонети подільської осені» (1973), «Таємниця твого обличчя» (1974), «Спіраль» (1984).

Павличко звертався до сонета частіше за багатьох сучасників і уклав антологію «Світовий сонет» (1983). Шевченківську премію він отримав 1977 року. Його вірші «Два кольори» та «Лелеченьки» стали популярними піснями.

Перекладач і редактор

У 1971–1978 роках Павличко був головним редактором журналу «Всесвіт», через який українські читачі знайомилися із сучасною світовою літературою. Сам перекладав поезію з багатьох мов, зокрема сонети Шекспіра, що ввійшли до українського видання творів драматурга 1986 року.

Для кіно написав сценарії фільмів «Сон» (1964, разом з Володимиром Денисенком) і «Захар Беркут» (1971).

Політика і дипломатія

Наприкінці 1980-х Павличко став одним з організаторів Товариства української мови імені Шевченка й Народного руху України. Був народним депутатом кількох скликань, у 1990–1994 роках очолював комітет Верховної Ради з закордонних справ і брав участь у підготовці Декларації про державний суверенітет України.

Посада	Роки
Посол України в Словаччині	1995–1998
Посол України в Польщі	1999–2002

Останні роки

2004 року Павличка удостоєно звання Героя України. Він видав шеститомні спогади й до кінця життя виступав з громадських питань. Помер 29 січня 2023 року в Києві у віці 93 років.

Запитання

Хто написав музику до «Двох кольорів»?

Музику до вірша Дмитра Павличка написав композитор Олександр Білаш у 1960-х роках. Пісня стала однією з найвідоміших українських естрадних пісень, її виконували різні співаки.

Що таке «доктрина Павличка»?

Так інколи називають першу зовнішньополітичну концепцію самостійної України, яку готував комітет Верховної Ради з закордонних справ під його головуванням. Вона передбачала нейтральний, позаблоковий і без’ядерний статус. Згодом її критикували як надто романтичну.

Чи пов’язаний Дмитро Павличко з Соломією Павличко?

Так, літературознавиця й перекладачка Соломія Павличко (1958–1999) — його донька.

Див. також

• Карманський Петро Сильвестрович Дебютував 1899 року ліричною драмою «З теки самовбивці», що принесла йому славу «декадента».
• Павлик Ганна (Анна) Іванівна Самоука з бідної селянської родини, поширювала серед селян Косівщини книжки й часописи, які надсилав брат.
• Розділ «Українська література» Усі статті підрозділу «Українська література».

Джерела

1. Павличко Дмитро Васильович — Вікіпедія (українська)
2. Dmytro Pavlychko — Wikipedia (англійська)
3. Wikidata: Q691471

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.