Луцьк

Коротко

• Уперше згадується в Іпатіївському літописі під 1085 роком як Лучеськ.
• У XIV столітті — столиця князя Любарта, за Вітовта — друга резиденція великих князів литовських; 1429 року тут відбувся з’їзд європейських монархів.
• Символ міста — Луцький замок (замок Любарта) XIV–XV століть.
• Станом на 1 січня 2022 року в місті мешкало близько 216 тис. осіб, у міській громаді — близько 245 тис.

У січні 1429 року невелике волинське місто прийняло гостей, яких не бачила жодна інша столиця Східної Європи: королів, імператора, магістрів лицарських орденів і папського легата. Луцьк тоді був резиденцією великого князя литовського Вітовта, а його замок над Стиром — однією з найпотужніших фортець краю.

Княжа доба

Літописний Лучеськ уперше згаданий в Іпатіївському літописі під 1085 роком, і вже тоді це було розвинене місто з князівським двором. Місце для нього обрали вдало: з півдня текла річка Глушець, зі сходу лежали болота, а з півночі й заходу городище огинав Стир. Луцька фортеця витримала облоги 1150 року та пізніші напади, залишаючись важливим осередком Волинської землі.

Столиця Любарта і Вітовта

1340 року луцький князь Дмитро-Любарт, син Гедиміна, отримав владу над Волинню, і Луцьк фактично став столицею князівства. За нього постав мурований замок, що нині носить його ім’я.

Вітовт (1388–1430) зробив Луцьк своєю другою після Вільна резиденцією. Місто стало багатонаціональним: поряд з українцями жили поляки, євреї, вірмени, караїми, кожна громада мала свої храми. 1497 року великий князь Олександр надав Луцьку магдебурзьке право.

Нові часи

Період	Подія
1569	після Люблінської унії — у складі Королівства Польського Речі Посполитої
1795	після третього поділу Польщі — у Російській імперії; центром губернії став Житомир
1890-ті	залізниця пожвавлює економіку
1921	за Ризьким договором — у складі Польщі, центр Волинського воєводства
1939	приєднаний до УРСР, з 1939 року — обласний центр
1941–1944	німецька окупація; з 1942 року — центр генеральної округи Волинь-Поділля
1991	у складі України, що відновила державність

Сучасне місто

Найбурхливіше Луцьк зростав у 1960–1970-х роках, коли тут збудували підшипниковий завод, меланжевий комбінат та інші підприємства. Серед промислових компаній міста — Луцький автомобільний завод, «Модерн-Експо», підшипниковий завод; працюють також харчова й легка промисловість. У місті діє Волинський національний університет імені Лесі Українки, драматичний театр, філармонія.

Луцьк — залізнична станція й вузол автошляхів, має аеродром; тролейбуси курсують з 1972 року. Після 24 лютого 2022 року місто приймає вимушених переселенців і кілька разів зазнавало російських ракетних і дронових ударів: уже 11 березня 2022 року удар по аеродрому під Луцьком забрав життя чотирьох людей.

Запитання

Звідки походить назва Луцьк?

Найпоширеніше пояснення пов’язує її з вигином, «луком», річки Стир, який захищав давнє городище з півночі й заходу; звідси і давнє плем’я лучан. Існують і легенди — про вождя Луку чи пастуха Луцька, — але вони мають фольклорний характер.

Що таке Луцький з’їзд 1429 року?

У січні 1429 року на запрошення Вітовта до Луцька з’їхалися король Польщі Ягайло, імператор Священної Римської імперії Сигізмунд, данський король Ерік, представники Тевтонського й Лівонського орденів, папський легат, московський князь Василь II та інші. Обговорювали спільну протидію Османській імперії, молдавське питання, церковну унію та коронацію Вітовта. За переказами, гостей було в кілька разів більше, ніж мешканців міста.

Що подивитися в Луцьку?

Замок Любарта з Музеєм дзвонів і Музеєм книги, Старе місто з костелами й церквами, Музей волинської ікони з Холмською іконою Богородиці, Свято-Троїцький собор. Щоліта в замку проходить фестиваль «Ніч у Луцькому замку».

Див. також

• Розділ «Волинська область» Усі статті підрозділу «Волинська область».
• Розділ «Географія України» Усі статті підрозділу «Географія України».
• Розділ «Міста» Міста світу та України: розташування, історія, пам’ятки.

Джерела

1. Луцьк — Вікіпедія (українська)
2. Lutsk — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.