Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна

Коротко

• Закінчила Київське музичне училище (1912), дебютувала в трупі Миколи Садовського.
• Співала в Петрограді, Вінниці, Харкові, з 1935 по 1953 рік — у Київському театрі опери та балету.
• Мала в репертуарі понад 70 партій, найвідоміші — Одарка, Оксана, Наталка, Настя з українських опер.
• З 1944 року — професорка Київської консерваторії, лауреатка Державної премії СРСР (1946).

У родині київського робітника Івана Литвиненка співали всі. Батько мав бас, гарно співала мати, селянка з Полтавщини, а брати Яків і Павло згодом виступали на сцені: перший — в українській трупі, другий — солістом капели, що гастролювала Європою. Найвідомішою з цієї співочої родини виявилася донька Марія — сопрано, яке понад три десятиліття звучало на оперних сценах Харкова й Києва.

Шлях на сцену

Марія Литвиненко народилася 1 (13) лютого 1892 року в Києві. 1912 року закінчила Київське музичне училище за класом співу й дебютувала в українській трупі Миколи Садовського. 1915 року одружилася з театральним адміністратором Григорієм Вольгемутом.

Після дебюту вона змінила кілька театрів:

• 1914–1916 — оперні театри Петрограда;
• 1919 — київський оперний театр «Музична драма»;
• 1919–1922 — оперна сцена Вінниці;
• 1923–1935 — Харківський оперний театр (за старими довідниками, з 1925 року);
• 1935–1953 — Київський театр опери та балету (нині Національна опера України).

Репертуар

Литвиненко-Вольгемут мала сильний і чистий голос та розвинену вокальну техніку. Її репертуар налічував понад 70 партій, від класичної європейської опери до українських творів, де вона створила свої найвідоміші образи.

Партія	Опера	Композитор
Одарка, Оксана	«Запорожець за Дунаєм»	Семен Гулак-Артемовський
Наталка	«Наталка Полтавка»	Микола Лисенко
Панночка	«Утоплена»	Микола Лисенко
Настя	«Тарас Бульба»	Микола Лисенко
Катерина	«Катерина»	Микола Аркас

Поза оперою вона багато виконувала українські народні пісні.

Війна і викладання

Під час Другої світової війни співачка разом із театром була в евакуації в Уфі та Іркутську, виступала в госпіталях і з концертними бригадами на фронті. 1944 року стала професоркою Київської консерваторії. 1946 року отримала Державну премію СРСР.

У кіно і скульптурі

Голос Литвиненко-Вольгемут звучить у фільмі Івана Кавалерідзе «Наталка Полтавка» (1936), де вона співала за головну героїню. 1953 року співачка зіграла Одарку у фільмі-опері Василя Лапокниша «Запорожець за Дунаєм». У цьому ж образі її 1949 року виліпив Іван Кавалерідзе.

Литвиненко-Вольгемут жила в Києві на Пушкінській вулиці й померла 3 квітня 1966 року. Похована на Байковому кладовищі; гранітний надгробок роботи скульптора О. П. Олійника встановлено 1971 року.

Запитання

Чому подвійне прізвище Литвиненко-Вольгемут?

Литвиненко — дівоче прізвище співачки. 1915 року вона вийшла заміж за театрального адміністратора Григорія Вольгемута й відтоді виступала під подвійним прізвищем.

Чи збереглися записи її голосу?

Так, зокрема в кіно. Литвиненко-Вольгемут співала за Наталку у фільмі Івана Кавалерідзе «Наталка Полтавка» (1936) і зіграла Одарку у фільмі-опері «Запорожець за Дунаєм» (1953).

Див. також

• Крушельницька Соломія Амвросіївна 1893 року з відзнакою закінчила Львівську консерваторію й того ж року дебютувала в опері; удосконалювалася в Мілані.
• Кавалерідзе Іван Петрович Навчався в Київському художньому училищі, Петербурзькій академії мистецтв і в Парижі.
• Ковтун Валерій Петрович Закінчив Київське хореографічне училище (1965), танцював у Харкові, з 1968 до 1985 року — у Київському театрі опери та балету.

Джерела

1. Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q4263606
3. Немкович О. М. Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна // Енциклопедія історії України. — Т. 6. — Київ: Наукова думка, 2009. — С. 174.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.