Александров Олександр Васильович

Коротко

• Закінчив Московську консерваторію, з 1918 року викладав у ній, згодом професор.
• 1928 року створив і до смерті очолював ансамбль, що нині носить його ім’я.
• Написав пісню «Священна війна» (1941) і музику гімну СРСР, що вперше прозвучав 1 січня 1944 року; з 2000 року ця мелодія звучить у гімні Росії з новим текстом.
• Український композитор Андрій Бондаренко вказав на подібність мелодії гімну до «Епічного фрагмента» Миколи Лисенка.

Хлопчиком Олександр Коптєлов співав так, що його відправили з рязанського села до Петербурга — у хор Казанського собору. З церковного півчого виріс диригент, якого найбільше пам’ятають за двома творами воєнного часу: піснею «Священна війна» та гімном Радянського Союзу.

Навчання і консерваторія

Александров вчився композиції в Петербурзі й Москві, був учнем Миколи Метнера. 1913 року закінчив Московську консерваторію, з 1918 року викладав у ній, згодом став професором і доктором мистецтвознавства. У 1918–1922 роках керував хором храму Христа Спасителя.

Ансамбль

1928 року Александров заснував ансамбль, відомий згодом як Червонопрапорний ансамбль пісні й танцю Радянської армії, і очолював його до смерті; нині колектив носить його ім’я. 1937 року хор з успіхом виступив на Всесвітній виставці в Парижі. Керівник ансамблю отримав звання генерал-майора, а також двічі — Сталінську премію.

Головні твори

Рік	Твір
1941	«Священна війна» — пісня перших днів німецько-радянської війни
1944	Музика державного гімну СРСР (слова Сергія Михалкова й Габрієля Ель-Регістана)
—	«Пісня про Радянську армію», офіційний марш армії
—	Обробки народних пісень, зокрема «Утушка луговая»

Конкурс на новий гімн провели 1943 року, і музику Александрова особисто обрав Сталін. Уперше гімн прозвучав по радіо в ніч на 1 січня 1944 року, офіційно його затвердили 15 березня 1944-го, і він звучав до розпаду СРСР 1991 року. У грудні 2000 року мелодію Александрова з новим текстом Михалкова затвердили як гімн Російської Федерації.

Мелодія і Лисенко

Українські дослідники звернули увагу на схожість мелодії гімну з «Епічним фрагментом» Миколи Лисенка, написаним у 1870-х роках у формі рондо. Про це розповів композитор Андрій Бондаренко; остаточного музикознавчого висновку про запозичення немає.

Александров звертався й до української тематики: Шевченківський словник згадує його серед композиторів, що працювали з творами Тараса Шевченка.

Смерть

Композитор помер від серцевого нападу 8 липня 1946 року в Берліні, під час гастролей ансамблю. Похований на Новодівичому цвинтарі в Москві.

Запитання

Чи запозичено мелодію гімну СРСР у Миколи Лисенка?

Таку версію оприлюднив член Національної спілки композиторів України Андрій Бондаренко: розшукавши для викладачки Кропивницького музичного коледжу ноти «Епічного фрагмента» Лисенка (ор. 20, 1870-ті роки), він почув у ньому мелодію гімну. Про це писало видання АрміяInform. Версія спирається на спостереження одного музиканта, тож її варто сприймати як гіпотезу про подібність, а не доведений факт запозичення.

Хто написав слова гімну СРСР?

Текст 1944 року написали Сергій Михалков і Габрієль Ель-Регістан, музику — Олександр Александров. Коли 2000 року мелодію затвердили як гімн Росії, новий текст знову написав Михалков.

Див. також

• Аббадо Клаудіо Син скрипаля Мікеланджело Аббадо; навчався в Міланській консерваторії та у Ганса Сваровського у Віденській академії музики.
• «Кобзар» Перший «Кобзар» (1840) містив лише вісім творів, серед них «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тарасова ніч»; видав його коштом Петро Мартос.
• Колесса Микола Філаретович Син фольклориста Філарета Колесси; освіту здобув у Празі — в університеті й консерваторії.

Джерела

1. Александров Олександр Васильович — Вікіпедія (українська)
2. Alexander Vasilyevich Alexandrov — Wikipedia (англійська)
3. Александров О. В. // Шевченківський словник. — Т. 1. — Київ, 1976. — С. 31.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.