Александровська Лариса Помпеївна

Коротко

• Солістка Білоруського театру опери та балету з 1933 до 1951 року, у 1951–1960 роках — його головна режисерка.
• Виконувала партії Ярославни й Кончаківни, Кармен, Тетяни, Маргарити, а також Оксани й Одарки в «Запорожці за Дунаєм» Гулака-Артемовського.
• Як режисерка поставила, зокрема, «Аїду», «Бориса Годунова», «Запорожця за Дунаєм» і білоруські опери.
• У 1946–1976 роках очолювала Білоруське театральне товариство; лауреатка Сталінської премії.

Лариса Александровська вперше вийшла на сцену як солістка 1920 року — у театрі Головного політпросвітнього комітету Західного фронту. Згодом вона майже два десятиліття співала на сцені Білоруського театру опери та балету, а потім сама керувала його постановками.

Співачка

Після навчання в Білоруському музичному технікумі (1924–1928) та Мінській державній студії опери та балету (1930–1933) Александровська увійшла до трупи Білоруського театру опери та балету. Вона співала в перших білоруських операх — Марисю й Олесю в операх Євгена Тикоцького, Надійку в «Квітці щастя» Олексія Туранкова, Марію в «Кастусі Калиновському» Дмитра Лукаса. Класичний репертуар:

Опера	Партії
«Князь Ігор» Бородіна	Ярославна, Кончаківна
«Кармен» Бізе	Кармен
«Євгеній Онєгін», «Пікова дама» Чайковського	Тетяна, Ліза, Графиня
«Фауст» Гуно	Маргарита
«Царева наречена» Римського-Корсакова	Любаша
«Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського	Оксана, Одарка

Звання народної артистки СРСР вона отримала 1940 року, Сталінську премію — за 1941 рік.

Режисерка

У 1951–1960 роках Александровська була головною режисеркою театру. Серед її постановок — «Аїда» Верді (1953), «Борис Годунов» Мусоргського (1954), «Страшний двір» Монюшка, «Пікова дама» (1960), білоруські опери Тикоцького, Богатирьова, Туранкова, а також «Запорожець за Дунаєм».

Громадська діяльність

Тридцять років, з 1946 до 1976-го, Александровська очолювала президію Білоруського театрального товариства. Обиралася депутаткою Верховної Ради СРСР і БРСР.

Померла 1980 року в Мінську, похована на Східному кладовищі. Того ж року її ім’я отримала Мінська музична школа № 1, а 1981-го на будинку на вулиці Захарова, де вона жила, встановили меморіальну дошку. Мальований портрет співачки роботи Івана Ахремчика (1963) зберігається в Національному музеї мистецтв Білорусі.

Запитання

Що пов’язує Александровську з українською оперою?

Вона співала Оксану й Одарку в «Запорожці за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, а потім поставила цю оперу на мінській сцені як режисерка. Старий словник датує постановку 1951 роком. Співачка була також відомою виконавицею українських народних пісень.

Де навчалася Лариса Александровська?

У 1924–1928 роках — у Білоруському музичному технікумі, у 1930–1933 роках — у Мінській державній студії опери та балету, серед її педагогів були Василь Цвєтков і Антон Боначич. Перший сольний виступ відбувся ще 1920 року.

Див. також

• Левицька Анастасія Зіновіївна Учениця Олени Муравйової, закінчила Київський музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка (1927).
• Крушельницька Соломія Амвросіївна 1893 року з відзнакою закінчила Львівську консерваторію й того ж року дебютувала в опері; удосконалювалася в Мілані.
• Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна Закінчила Київське музичне училище (1912), дебютувала в трупі Миколи Садовського.
• Розділ «Театр» Театри України, актори, режисери й театральні поняття.

Джерела

1. Александровська Лариса Помпеївна — Вікіпедія (українська)
2. Гордійчук М. Александровська Лариса Помпеївна // Українська музична енциклопедія. — Т. 1. — Київ, 2006. — С. 44.
3. Нисневич И. Г. Александровская Лариса Помпеевна // Музыкальная энциклопедия. — Т. 1. — Москва, 1973.
4. Wikidata: Q2024023

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.