Котляревський Олександр Олександрович

Коротко

• Закінчив Московський університет (1857), де слухав лекції з слов’янської філології в Осипа Бодянського.
• 1862 року півроку провів в ув’язненні в Петропавловській фортеці за підозрою в антиурядовій діяльності; провини не довели.
• З 1875 року — ординарний професор слов’янської філології Київського університету, один із засновників і голова Історичного товариства Нестора-літописця.
• Автор праці «О погребальных обычаях языческих славян» (1868), обстоював самобутність української мови й літератури.

У студентські роки Олександр Котляревський підписував свої критичні статті про українську літературу псевдонімом «Скубент Чуприна». Згодом він став одним з найпомітніших славістів свого покоління — дослідником давніх обрядів, права й старожитностей слов’янських народів.

Походження і навчання

Котляревський народився 1837 року в посаді Крюків, який нині входить до складу Кременчука, у родині полтавських дворян. 1853 року закінчив Полтавську гімназію, 1857-го — історико-філологічний факультет Московського університету. Там він слухав Тимофія Грановського й Петра Кудрявцева, а слов’янську філологію вивчав під керівництвом Осипа Бодянського.

Арешт і Дерпт

Після університету Котляревський викладав російську словесність у московських навчальних закладах, зокрема в Олександрівському кадетському корпусі. 1862 року його заарештували за підозрою в антиурядовій діяльності й близько пів року тримали в Олексіївському равеліні Петропавловської фортеці. Там він захворів на туберкульоз. Провини не довели, але до 1869 року він перебував під наглядом поліції й не мав права на державну службу.

1867 року йому дозволили служити в Дерптському навчальному окрузі, а 1868 року він став екстраординарним професором Дерптського (нині Тартуського) університету. 1872 року виїхав за кордон на лікування. 17 листопада 1874 року захистив у Петербурзькому університеті докторську дисертацію.

Київ

З 1875 року Котляревський — ординарний професор кафедри слов’янської філології Київського університету. Того ж року його обрали членом-кореспондентом Петербурзької академії наук. У Києві він став одним із засновників і головою Історичного товариства Нестора-літописця. Він помер 29 вересня (11 жовтня) 1881 року в італійській Пізі.

Праці

Котляревський залишив понад сто наукових праць. Серед них:

Рік	Праця
1868	«О погребальных обычаях языческих славян»
1874	дослідження старожитностей правового побуту балтійських слов’ян (Прага)
1874	книга про старожитності й історію поморських слов’ян XII століття (Прага)
1888	нарис історії поєдинку в слов’янських племен (вийшов посмертно)

Погляди на українську мову й літературу

Котляревський обстоював самобутність української мови й потребу розвивати її літературну форму. Творцем нової української прози він вважав Григорія Квітку-Основ’яненка, який, на його думку, заклав і основи її стилю. Учений спростовував теорію Михайла Погодіна, за якою українці нібито не були корінним населенням своїх земель, а 1868 року виступив проти норманської теорії походження східних слов’ян. Писав він і рецензії на праці з української літератури та фольклору.

Запитання

Чим Котляревський важливий для української філології?

Він відстоював думку про окремішність української мови й потребу розвивати її літературну форму, а Григорія Квітку-Основ’яненка вважав творцем нової української прози. Котляревський також полемізував з Михайлом Погодіним, який заперечував, що українці є корінним населенням своїх земель.

Чи родич він Івану Котляревському?

Енциклопедичні джерела не повідомляють про родинний зв’язок філолога з автором «Енеїди». Його сином був історик літератури Нестор Котляревський.

Див. також

• Розділ «Мовознавці» Усі статті підрозділу «Мовознавці».
• Розділ «Мовознавство» Мови світу, лінгвістичні терміни та мовознавці.

Джерела

1. Котляревський Олександр Олександрович — Вікіпедія (українська)
2. Kotliarevsky, Oleksander — Internet Encyclopedia of Ukraine
3. Wikidata: Q4236123

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.