КЕЛДИШ
Келдиш Мстислав Всеволодович
Келдиш Мстислав Всеволодович (28 січня (10 лютого) 1911, Рига — 24 червня 1978, Москва) — радянський математик і механік, теоретик космонавтики й організатор науки, академік АН СРСР з 1946 року, президент Академії наук СРСР у 1961–1975 роках.
Коротко
- Розв’язав проблеми флатера й шиммі, які гальмували розвиток швидкісної авіації в 1930-х роках.
- З 1953 року очолював Інститут прикладної математики, що нині носить його ім’я.
- Разом із Сергієм Корольовим керував розрахунками для запусків супутників і польотів до Місяця й планет.
- Тричі Герой Соціалістичної Праці (1956, 1961, 1971).
Наприкінці 1930-х років на шляху швидкісної авіації постала перешкода — флатер, небезпечні коливання й автоколивання конструкцій літака. Розібратися з ним допоміг молодий співробітник Центрального аерогідродинамічного інституту Мстислав Келдиш.
Освіта й аеродинаміка
Келдиш народився 1911 року в Ризі. 1931 року закінчив фізико-математичний факультет Московського університету й пішов працювати до Центрального аерогідродинамічного інституту (ЦАГІ). Згодом викладав у Московському університеті (професор з 1937 року), працював у Математичному інституті імені Стеклова.
В аерогідродинаміці він отримав фундаментальні результати з теорії несталих рухів крила, руху тіл під поверхнею рідини й обтікання тіл стисливою рідиною. Він першим показав, що за певних коливань крила виникає тягова сила. Його роботи з флатера дали надійні методи розрахунку й заходи захисту, а для шиммі — самозбудних коливань носового колеса шасі — він знайшов прості конструктивні рішення.
Обчислювальна математика і космос
1953 року Келдиш очолив Інститут прикладної математики. З його ім’ям пов’язують становлення в СРСР обчислювальної математики, без якої були б неможливі атомні та космічні проєкти.
У середині 1950-х років він створив групи, які розробляли виведення космічних апаратів на навколоземні орбіти й траєкторії польотів до Місяця та планет. Ці роботи велися разом із Сергієм Корольовим. Під науковим керівництвом Келдиша здійснено:
- запуск першого штучного супутника Землі;
- перші польоти до Місяця й фотографування його зворотного боку;
- політ першої людини в космос;
- доставку на Землю місячного ґрунту й висадку самохідних апаратів на Місяць;
- дослідження Венери й Марса, створення орбітальних комплексів «Салют» — «Союз» — «Прогрес».
Президент Академії наук
1946 року Келдиша обрали академіком, а в 1961–1975 роках він був президентом Академії наук СРСР. Він також був членом ЦК КПРС (1961–1978) і депутатом Верховної Ради СРСР кількох скликань, тричі отримав звання Героя Соціалістичної Праці. Разом із Михайлом Маровим написав книжку «Космічні дослідження» (1981).
Келдиш помер 24 червня 1978 року в Москві й похований біля Кремлівської стіни. Його ім’ям названо Інститут прикладної математики РАН.
Запитання
Що таке флатер і як Келдиш допоміг із ним упоратися?
Флатер — небезпечні самозбудні коливання авіаційних конструкцій, насамперед крила. Наприкінці 1930-х років він став перешкодою для швидкісної авіації. Келдиш створив надійні методи розрахунку на флатер і практичні заходи боротьби з ним, що започаткувало новий напрям науки про міцність авіаційних конструкцій.
Яку роль Келдиш відіграв у космічній програмі?
З середини 1950-х років він створив групи, що розраховували виведення апаратів на орбіти та траєкторії польотів до Місяця й планет, працюючи в тісному контакті із Сергієм Корольовим. Ці розрахунки забезпечили запуск першого штучного супутника Землі, перші польоти до Місяця, фотографування його зворотного боку й політ людини в космос.
Див. також
- Лаврентьєв Михайло Олексійович Учень Миколи Лузіна; праці з теорії функцій комплексної змінної, конформних і квазіконформних відображень, варіаційного числення.
- Королюк Володимир Семенович Учень Бориса Гнєденка й Андрія Колмогорова; кандидатська дисертація 1954 року — про критерії згоди Колмогорова і Смирнова.
- Комаров Володимир Михайлович До загону космонавтів прийшов 1960 року з випробувачів авіаційної техніки, маючи диплом Військово-повітряної академії імені Жуковського.
- Розділ «Математики» Усі статті підрозділу «Математики».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАСТУМАНСЬКА АСТРОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРИЯ Абастуманська астрофізична обсерваторія (нині Грузинська національна астрофізична обсерваторія імені Євгена Харадзе) — наукова астрономічна установа Грузії, заснована 1932 року біля курорту Абастумані та розташована на горі Канобілі на висоті 1650 м.
- АББОТ Аббот Чарлз Грілі (також Еббот; англ. Charles Greeley Abbot; 31 травня 1872, Вілтон, Нью-Гемпшир — 17 грудня 1973, Меріленд) — американський астрофізик, дослідник сонячного випромінювання, директор Смітсонівської астрофізичної обсерваторії та п’ятий секретар Смітсонівського інституту (1928–1944).
- АБЕРАЦІЯ СВІТЛА Аберація світла (від лат. aberratio — відхилення) — позірне зміщення небесного тіла на небесній сфері в бік руху спостерігача, зумовлене скінченністю швидкості світла.
- АБУЛЬ ВЕФА Абу-ль-Вафа аль-Бузджані, Мухаммед ібн Мухаммед (10 червня 940, Бузджан, Хорасан — 15 липня 998, за іншими даними 997, Багдад) — перський астроном і математик, автор тригонометричних таблиць і праць зі сферичної тригонометрії, перекладач і коментатор Діофанта.