Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

КЕЛДИШ

Келдиш Мстислав Всеволодович

Келдиш Мстислав Всеволодович (28 січня (10 лютого) 1911, Рига — 24 червня 1978, Москва) — радянський математик і механік, теоретик космонавтики й організатор науки, академік АН СРСР з 1946 року, президент Академії наук СРСР у 1961–1975 роках.

Розділ: Математики Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Розв’язав проблеми флатера й шиммі, які гальмували розвиток швидкісної авіації в 1930-х роках.
  • З 1953 року очолював Інститут прикладної математики, що нині носить його ім’я.
  • Разом із Сергієм Корольовим керував розрахунками для запусків супутників і польотів до Місяця й планет.
  • Тричі Герой Соціалістичної Праці (1956, 1961, 1971).

Наприкінці 1930-х років на шляху швидкісної авіації постала перешкода — флатер, небезпечні коливання й автоколивання конструкцій літака. Розібратися з ним допоміг молодий співробітник Центрального аерогідродинамічного інституту Мстислав Келдиш.

Освіта й аеродинаміка

Келдиш народився 1911 року в Ризі. 1931 року закінчив фізико-математичний факультет Московського університету й пішов працювати до Центрального аерогідродинамічного інституту (ЦАГІ). Згодом викладав у Московському університеті (професор з 1937 року), працював у Математичному інституті імені Стеклова.

В аерогідродинаміці він отримав фундаментальні результати з теорії несталих рухів крила, руху тіл під поверхнею рідини й обтікання тіл стисливою рідиною. Він першим показав, що за певних коливань крила виникає тягова сила. Його роботи з флатера дали надійні методи розрахунку й заходи захисту, а для шиммі — самозбудних коливань носового колеса шасі — він знайшов прості конструктивні рішення.

Обчислювальна математика і космос

1953 року Келдиш очолив Інститут прикладної математики. З його ім’ям пов’язують становлення в СРСР обчислювальної математики, без якої були б неможливі атомні та космічні проєкти.

У середині 1950-х років він створив групи, які розробляли виведення космічних апаратів на навколоземні орбіти й траєкторії польотів до Місяця та планет. Ці роботи велися разом із Сергієм Корольовим. Під науковим керівництвом Келдиша здійснено:

  • запуск першого штучного супутника Землі;
  • перші польоти до Місяця й фотографування його зворотного боку;
  • політ першої людини в космос;
  • доставку на Землю місячного ґрунту й висадку самохідних апаратів на Місяць;
  • дослідження Венери й Марса, створення орбітальних комплексів «Салют» — «Союз» — «Прогрес».

Президент Академії наук

1946 року Келдиша обрали академіком, а в 1961–1975 роках він був президентом Академії наук СРСР. Він також був членом ЦК КПРС (1961–1978) і депутатом Верховної Ради СРСР кількох скликань, тричі отримав звання Героя Соціалістичної Праці. Разом із Михайлом Маровим написав книжку «Космічні дослідження» (1981).

Келдиш помер 24 червня 1978 року в Москві й похований біля Кремлівської стіни. Його ім’ям названо Інститут прикладної математики РАН.

Запитання

Що таке флатер і як Келдиш допоміг із ним упоратися?

Флатер — небезпечні самозбудні коливання авіаційних конструкцій, насамперед крила. Наприкінці 1930-х років він став перешкодою для швидкісної авіації. Келдиш створив надійні методи розрахунку на флатер і практичні заходи боротьби з ним, що започаткувало новий напрям науки про міцність авіаційних конструкцій.

Яку роль Келдиш відіграв у космічній програмі?

З середини 1950-х років він створив групи, що розраховували виведення апаратів на орбіти та траєкторії польотів до Місяця й планет, працюючи в тісному контакті із Сергієм Корольовим. Ці розрахунки забезпечили запуск першого штучного супутника Землі, перші польоти до Місяця, фотографування його зворотного боку й політ людини в космос.

Див. також

Джерела

  1. Келдиш Мстислав Всеволодович — Вікіпедія (українська)
  2. Wikidata: Q246497

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику