КОМАРОВ
Комаров Володимир Михайлович
Комаров Володимир Михайлович (16 березня 1927, Москва — 24 квітня 1967) — радянський льотчик-космонавт, інженер-полковник, командир корабля «Восход» (1964) і пілот «Союза-1», який загинув під час посадки.
Коротко
- До загону космонавтів прийшов 1960 року з випробувачів авіаційної техніки, маючи диплом Військово-повітряної академії імені Жуковського.
- 12–13 жовтня 1964 року командував «Восходом» — першим кораблем з екіпажем із трьох осіб, без скафандрів.
- 23–24 квітня 1967 року випробовував новий корабель «Союз-1»; під час спуску не вийшов основний парашут.
- Двічі Герой Радянського Союзу (1964, 1967 — посмертно); його ім’я носять кратер на Місяці й астероїд 1836 Комаров.
Позивний «Рубін» звучав з орбіти цілу добу в жовтні 1964 року. Так виходив на зв’язок Володимир Комаров, командир «Восхода», першого корабля, у якому разом летіли троє людей. Через два з половиною роки той самий космонавт випробовував новий «Союз» — і не повернувся живим.
Шлях у космонавтику
Комаров народився 16 березня 1927 року в Москві. Підлітком, 1943 року, вступив до московської спецшколи військово-повітряних сил, сподіваючись потрапити на фронт, але закінчив її вже після війни, у липні 1945-го. Далі були Борисоглібське й Батайське авіаційні училища; з 1949 року він служив льотчиком-винищувачем у Грозному.
1959 року Комаров закінчив Військово-повітряну академію імені Миколи Жуковського й потрапив до науково-дослідного інституту ВПС, де випробовував нову авіаційну техніку. Звідти 1960 року його відібрали до першого загону космонавтів. У серпні 1962 року він був дублером Павла Поповича на «Востоці-4».
«Восход»: троє на борту
Перший політ відбувся 12–13 жовтня 1964 року. Разом з Комаровим летіли інженер Костянтин Феоктистов і лікар Борис Єгоров — уперше в екіпажі були не лише льотчики. Екіпаж уперше летів без скафандрів, а для приземлення вперше застосували систему м’якої посадки.
Корабель зробив 16 обертів навколо Землі, політ тривав добу і 17 хвилин. Екіпаж виконав технічні й медико-біологічні експерименти. Комаров отримав звання Героя Радянського Союзу.
«Союз-1»
З вересня 1965 року Комаров готувався за програмою «Союз». У серпні 1966 року його призначили пілотом першого пілотованого корабля нової серії, дублером став Юрій Гагарін.
Старт відбувся 23 квітня 1967 року. Під час спуску наступного дня основний парашут спускного апарата не вийшов, і капсула на великій швидкості врізалася в землю біля села Карабутак Адамовського району Оренбурзької області. Там тепер стоїть обеліск.
Пам’ять
Посмертно Комарова вдруге нагородили «Золотою Зіркою», Міжнародний комітет з аеронавтики й космічних польотів — орденом «Роза вітрів». Урна з його прахом у Кремлівській стіні. На честь космонавта названо:
- кратер на Місяці;
- астероїд 1836 Комаров;
- науково-дослідне судно, військове авіаційне училище в Єйську, вулиці й школи.
1971 року ім’я Комарова увічнили на Місяці разом зі скульптурою «Полеглий астронавт», присвяченою загиблим дослідникам космосу.
Запитання
Чому загинув Володимир Комаров?
Під час повернення «Союза-1» 24 квітня 1967 року основний парашут спускного апарата не вийшов. Капсула на великій швидкості вдарилася об землю поблизу села Карабутак Адамовського району Оренбурзької області. Політ був випробувальним, корабель — новим і недопрацьованим.
Хто був дублером Комарова на «Союзі-1»?
Дублером призначили Юрія Гагаріна. Рішення, що «Союз-1» пілотуватиме саме Комаров, ухвалили в серпні 1966 року.
Чим особливий політ «Восхода»?
Це був перший у світі корабель з кількома людьми на борту: льотчиком Комаровим, інженером Костянтином Феоктистовим і лікарем Борисом Єгоровим. Екіпаж летів без скафандрів, уперше застосували систему м’якої посадки. Політ тривав добу і 17 хвилин, корабель зробив 16 обертів навколо Землі.
Див. також
- Леонов Олексій Архипович 18 березня 1965 року під час польоту «Восходу-2» провів поза кораблем 12 хвилин 9 секунд.
- Кизим Леонід Денисович Народився на Донеччині, закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1963).
- Ковальонок Володимир Васильович Військово-транспортний льотчик, у загоні космонавтів з 1967 до 1984 року.
- Климук Петро Ілліч Льотну освіту здобув в Україні: Кременчук, потім Чернігівське вище військове авіаційне училище (1964).
- Розділ «Астронавти» Усі статті підрозділу «Астронавти».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАСТУМАНСЬКА АСТРОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРИЯ Абастуманська астрофізична обсерваторія (нині Грузинська національна астрофізична обсерваторія імені Євгена Харадзе) — наукова астрономічна установа Грузії, заснована 1932 року біля курорту Абастумані та розташована на горі Канобілі на висоті 1650 м.
- АББОТ Аббот Чарлз Грілі (також Еббот; англ. Charles Greeley Abbot; 31 травня 1872, Вілтон, Нью-Гемпшир — 17 грудня 1973, Меріленд) — американський астрофізик, дослідник сонячного випромінювання, директор Смітсонівської астрофізичної обсерваторії та п’ятий секретар Смітсонівського інституту (1928–1944).
- АБЕРАЦІЯ СВІТЛА Аберація світла (від лат. aberratio — відхилення) — позірне зміщення небесного тіла на небесній сфері в бік руху спостерігача, зумовлене скінченністю швидкості світла.
- АБУЛЬ ВЕФА Абу-ль-Вафа аль-Бузджані, Мухаммед ібн Мухаммед (10 червня 940, Бузджан, Хорасан — 15 липня 998, за іншими даними 997, Багдад) — перський астроном і математик, автор тригонометричних таблиць і праць зі сферичної тригонометрії, перекладач і коментатор Діофанта.