АБУЛЬ ВЕФА
Абу-ль-Вафа аль-Бузджані
Абу-ль-Вафа аль-Бузджані, Мухаммед ібн Мухаммед (10 червня 940, Бузджан, Хорасан — 15 липня 998, за іншими даними 997, Багдад) — перський астроном і математик, автор тригонометричних таблиць і праць зі сферичної тригонометрії, перекладач і коментатор Діофанта.
Коротко
- Народився в Хорасані, у 19 років переїхав до Багдада й працював там до смерті під опікою двору Буїдів.
- Склав точні таблиці синусів і тангенсів, розвинув сферичну тригонометрію, працював із січною й косекансом.
- Його «Альмагест» читали арабські астрономи кілька століть; збереглися перші сім трактатів.
- Іменем ученого названо кратер на Місяці.
959 року дев’ятнадцятирічний юнак із хорасанського містечка Бузджан прибув до Багдада. Столиця Аббасидського халіфату приваблювала вчених з усього ісламського світу. Абу-ль-Вафа залишився тут на все життя й став одним із найпомітніших математиків свого покоління.
Багдадське коло
У Багдаді вчений мав підтримку при дворі Буїдів. Його сучасниками й колегами були Абу Сахль аль-Кухі, відомий майстер астрономічних інструментів, аль-Сіджзі, Абу Махмуд Ходжанді, Кушяр Гілані та аль-Біруні. З аль-Біруні Абу-ль-Вафа 997 року провів спільне спостереження: обидва фіксували той самий небесний момент, один у Багдаді, другий у Каті (нині територія Узбекистану). Різниця місцевого часу близько години дала змогу оцінити різницю довгот двох міст.
Астрономія
Абу-ль-Вафі приписують перший настінний квадрант — кутомірний інструмент для спостережень неба, закріплений на стіні. Можливо, ідею він запозичив з опису квадранта в аль-Баттані.
Головна астрономічна праця — «Альмагест» (Кітаб аль-Маджисті), названа за зразком твору Птолемея. Із неї збереглися перші сім трактатів: про плоску й сферичну тригонометрію, теорію руху планет, визначення напрямку на Мекку (кібли). Українські довідники повідомляють, що в астрономічному трактаті вченого описано одну з нерівностей руху Місяця, яку в Європі пізніше відкрив Тихо Браге під назвою варіації. Ці дані наводяться за старими енциклопедіями.
Математика
Найбільше Абу-ль-Вафа зробив для тригонометрії:
- склав таблиці синусів і тангенсів, точніші за попередні (крок у джерелах — 10 або 15 кутових хвилин);
- записав низку тригонометричних тотожностей у формі, близькій до сучасної, тоді як греки виражали їх через хорди;
- вивів теорему тангенсів для сферичних трикутників і, можливо, теорему синусів (її приписують також Ходжанді);
- розглядав усі шість тригонометричних функцій, зокрема січну й косеканс.
Деякі джерела називають його автором самого поняття тангенса, інші віддають першість аль-Марвазі.
Практичні книжки
Дві праці адресовані не астрономам. «Книга про те, що потрібно писарям і ділкам з науки арифметики» вважається першим середньовічним ісламським текстом, де трапляються від’ємні числа. «Книга про геометричні побудови, потрібні ремісникові» містить понад сотню геометричних побудов, серед них правильний семикутник.
Абу-ль-Вафа також перекладав грецьких авторів арабською і коментував Діофанта, аль-Хорезмі та «Начала» Евкліда. Частина його книжок, зокрема астрономічні таблиці «Зідж аль-вадіх», не збереглася.
Пам’ять
Ім’я вченого має кратер Абу-ль-Вафа на Місяці. 10 червня 2015 року, у день його народження, Google присвятив йому святковий логотип.
Запитання
Чи правда, що Абу-ль-Вафа народився в Багдаді?
Ні. Старі довідники інколи називали Багдад місцем народження, але сучасні джерела вказують Бузджан у Хорасані (нині місто Торбете-Джам на сході Ірану). До Багдада вчений переїхав 959 року, у дев’ятнадцять років.
З яким кроком він склав таблиці синусів?
Джерела розходяться. Українська Вікіпедія за старими довідниками пише про таблиці через кожні 10 кутових хвилин, англомовна — через 15 хвилин. Обидва джерела сходяться в тому, що його таблиці були точнішими за таблиці попередників.
Що спільного в Абу-ль-Вафи з аль-Біруні?
997 року вони провели спільне спостереження, щоб порівняти місцевий час у Багдаді й у Каті (нині територія Узбекистану), де жив аль-Біруні. Різниця вийшла близько години, що добре узгоджується з сучасними розрахунками різниці довгот.
Див. також
- Альмагест Складається з тринадцяти книг: від космології й тригонометрії до теорії руху п’яти видимих планет.
- Алгебра Назва походить від трактату багдадського вченого аль-Хорезмі (IX століття) про розв’язування рівнянь «відновленням і протиставленням».
- Арифметика Основні дії — додавання, віднімання, множення й ділення; до них часто додають піднесення до степеня й добування кореня.
- Абу-ль-Фіда Айюбідський принц курдського походження; змалку брав участь у походах проти хрестоносців.
- Араби Загальна чисельність оцінюється приблизно в 350–420 млн осіб; оцінки різняться залежно від критеріїв.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАЙ Абай Кунанбаєв (каз. Абай Құнанбайұлы, справжнє ім’я Ібрагім; 10 серпня 1845 — 6 липня 1904) — казахський поет, мислитель, композитор і перекладач, якого вважають основоположником сучасної казахської писемної літератури.
- АБАКЕЛІЯ Абакелія Тамара Григорівна (груз. თამარ აბაკელია; 1905, Хоні — 14 травня 1953, Тбілісі) — грузинська скульпторка, графікиня й театральна художниця, авторка пам’ятника Лесі Українці в Сурамі та ілюстрацій до українського видання «Витязя в тигровій шкурі».
- АБАЛКІН Абалкін Леонід Іванович (5 травня 1930, Москва — 2 травня 2011, Москва) — радянський і російський економіст, академік АН СРСР (1987), заступник голови Ради міністрів СРСР і голова Державної комісії з економічної реформи (1989–1991), директор Інституту економіки АН СРСР/РАН.
- АБАШЕЛІ Абашелі Олександр (Александре) Віссаріонович (справжнє прізвище Чочія; 15 (27) серпня 1884, село Сасочіо, нині Абашиспірі, Грузія — 29 вересня 1954, Тбілісі) — грузинський поет, прозаїк і перекладач.