Затонський Володимир Петрович

Коротко

• Закінчив Київський університет (1912), викладав фізику в землемірному училищі та Київському політехнічному інституті.
• 1917 року очолив Київський комітет РСДРП(б), став народним секретарем освіти в першому радянському уряді України.
• Двічі був наркомом освіти УСРР: у 1922–1924 і 1933–1937 роках; у 1927–1933 роках очолював наркомат робітничо-селянської інспекції.
• Заарештований 3 листопада 1937 року, розстріляний 29 липня 1938-го; реабілітований 1956 року.

Біографія Володимира Затонського вкладається в одну з типових траєкторій радянської України: університетський хімік, який 1917 року пішов у революцію, двадцять років займав високі посади — і загинув від рук тієї самої влади, яку допомагав будувати.

Освіта й викладання

Затонський народився 27 липня (8 серпня) 1888 року в селі Лисець на Поділлі. 1898–1906 років навчався в Кам’янець-Подільській гімназії, потім на фізико-математичному факультеті Київського університету, який закінчив 1912 року з дипломом першого ступеня за фахом хіміка.

У 1912–1914 роках викладав фізику в Київському землемірному училищі, а з грудня 1914 року — в Київському політехнічному інституті, де працював до 1917 року. 1915 року одружився з Оленою Раскіною.

Революція

У травні 1917 року Затонський увійшов до Київського комітету РСДРП(б), а в листопаді очолив його. Він був одним з організаторів Всеукраїнського з’їзду рад 4–6 грудня 1917 року. У радянському уряді — Народному секретаріаті — Затонський з 5 грудня 1917 до 19 березня 1918 року відповідав за освіту як народний секретар.

Навесні 1918 року, під час відступу більшовиків з України, він з 25 березня до 18 квітня головував у Центральному виконавчому комітеті радянської УНР у Катеринославі й Таганрозі. У 1919–1920 роках очолював відділ освіти радянського уряду України.

Посади в 1920–1930-х роках

Роки	Посада
1922–1924	народний комісар освіти УСРР
1927–1933	нарком робітничо-селянської інспекції УСРР, голова ЦКК КП(б)У
1933–1937	народний комісар освіти УСРР

1933 року Затонський удруге очолив наркомат освіти, змінивши на цій посаді Миколу Скрипника.

26 червня 1929 року Затонського обрали академіком Всеукраїнської академії наук за спеціальністю «хімія». Академія за ці роки двічі змінювала назву — з 1936 року вона звалася Академією наук УСРР, з 1937-го — АН УРСР, — тому в довідниках його називають академіком то ВУАН, то АН УРСР.

Арешт і загибель

3 листопада 1937 року Затонського заарештували. 29 липня 1938 року його засудили й того ж дня розстріляли; у частині документів фігурує вирок «десять років без права листування». Старі довідники подавали дату загибелі неточно — «листопад 1937 року», тобто місяць арешту.

10 березня 1956 року Затонського посмертно реабілітували, а 19 березня поновили в партії.

Запитання

Чому Затонського називають жертвою терору, якщо він сам був більшовиком?

Затонський належав до керівного кола радянської України й брав участь у її політиці 1920–1930-х років. Проте в 1937 році його, як і багатьох інших діячів режиму, заарештували за сфабрикованими звинуваченнями і 1938 року розстріляли. 1956 року його посмертно реабілітували.

Де лежить село Лисець, у якому народився Затонський?

Лисець — село на Хмельниччині. За старим адміністративним поділом воно належало до Ушицького повіту Подільської губернії; у радянський час — до Дунаєвецького району, після реформи 2020 року — до Кам’янець-Подільського району.

Див. також

• Бій під Крутами Станція Крути лежить за 130 км на північний схід від Києва і за 18 км на схід від Ніжина.
• Івашко Володимир Антонович Гірничий інженер і викладач Харківського гірничого інституту, кандидат економічних наук (1973).
• Розділ «Політичні діячі» Державні й політичні діячі різних країн і епох.

Джерела

1. Затонський Володимир Петрович — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q2447954

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.