Абд аль-Крім (Мухаммед ібн Абд аль-Крім аль-Хаттабі)

Коротко

• Син судді-каді з рифського племені бені уріягіль; учився в Тетуані та Фесі, працював у Мелільї вчителем, перекладачем, суддею й журналістом.
• 1921 року його загони розгромили іспанську армію під Анвалем; того ж року постала Рифська республіка.
• 1926 року, після спільного наступу іспанських і французьких військ, капітулював і був засланий на острів Реюньйон.
• З 1947 року жив у Каїрі й підтримував антиколоніальні рухи країн Магрибу.

Улітку 1921 року генерал Мануель Фернандес Сільвестре отримав від рифського вождя попередження: якщо іспанські війська перейдуть річку Амеккран, це означатиме війну. Генерал попередження знехтував. За кілька тижнів його армія була розбита під Анвалем, а сам він наклав на себе руки. Автором цієї перемоги був колишній суддя й газетяр з Мелільї — Абд аль-Крім.

Походження та освіта

Мухаммед ібн Абд аль-Крім аль-Хаттабі народився 1882 року в селищі Аждір на півночі Марокко (старіші довідники вагаються між 1881 і 1882 роками). Його батько був каді — суддею й місцевим зверхником у рифському племені бені уріягіль (айт уріягель).

Хлопець здобув богословську освіту: учився в Тетуані, потім у медресе Феса й в університеті аль-Карауїн. Він вільно говорив іспанською та рифською мовами, а його брат Мхаммед вивчав гірничу справу в Іспанії. Сам Абд аль-Крім у інтерв’ю 1952 року називав себе бербером; щодо родоводу родини дослідники досі сперечаються.

Мелілья

На початку XX століття Абд аль-Крім працював в іспанській Мелільї: учителем, перекладачем в управлінні у справах корінного населення, з 1907 року — редактором арабської частини газети El Telegrama del Rif. 1915 року його призначили головним каді міста. Під час Першої світової війни іспанська влада, щоб догодити французам, заарештувала його за звинуваченням у зв’язках з німцями. У 1916–1918 роках він сидів у фортеці Шефшауена.

Рифська війна

1920 року, після смерті батька, Абд аль-Крім очолив плем’я, а 1921 року — збройну боротьбу рифів проти іспанців. Після перемоги під Анвалем, у вересні 1921 року (за іншими даними — 1923-го), проголошено Рифську республіку з власними національними зборами й урядом. Абд аль-Крім став її президентом, або еміром, і верховним головнокомандувачем.

Він вів партизанську війну. Серед його прийомів дослідники називають використання підземних ходів. До 1924 року іспанці втримали тільки прибережні Тетуан, Сеуту й Мелілью. Навесні 1925 року рифи вдерлися у французьку частину Марокко й дійшли майже до Феса.

Поразка

Франція й Іспанія об’єднали сили: понад 250 тисяч вояків під командуванням маршала Анрі Петена, з авіацією й артилерією. У вересні 1925 року іспанський десант висадився в затоці Альусемас неподалік Аждіра. Проти повстанців і населення Рифу застосовували хімічну зброю. У травні 1926 року Абд аль-Крім здався французам у Таргісті — 26 чи 27 травня, джерела подають різні дати.

Заслання і Каїр

Двадцять один рік, з 1926 до 1947, він прожив на французькому острові Реюньйон в Індійському океані. 1947 року йому дозволили переїхати до Франції, але під час переїзду марокканські націоналісти вивели його з-під французького нагляду й доправили до Каїра. У Каїрі Абд аль-Крім очолив Комітет визволення Арабського Магрибу (1948–1956), листувався з Хо Ші Міном і підтримував алжирських повстанців.

Спогади про повстання рифів вийшли в літературному записі Жака Роже-Матьє. Тактика рифської війни, за оцінками істориків, вплинула на пізніших лідерів партизанських рухів — Хо Ші Міна, Мао Цзедуна, Че Гевару.

Запитання

Що сталося під Анвалем у 1921 році?

Влітку 1921 року рифські загони спершу знищили іспанський пост на горі Абаррань, а потім атакували табір в Анвалі. Протягом кількох тижнів боїв загинули, за підрахунками, близько 13 тисяч іспанських і колоніальних вояків; командувач, генерал Мануель Фернандес Сільвестре, наклав на себе руки. Поразка викликала глибоку політичну кризу в Іспанії.

Чи визнав хтось Рифську республіку?

Ні. Жодна європейська держава її не визнала, хоча Абд аль-Крім намагався налагодити відносини з Францією та Великою Британією. Столицею вважали його рідний Аждір.

Чому Абд аль-Крім так і не повернувся на батьківщину?

Після 1956 року король Мухаммед V запрошував його додому, але він відмовився, доки на землі Північної Африки лишаються французькі війська. Помер у Каїрі 1963 року.

Див. також

• Марокко Площа, за різними даними, — 446 550 або 458 730 км², а разом зі спірною Західною Сахарою — 710 850 км².
• Іспанська революція 1931–1939 Почалася з перемоги республіканців на муніципальних виборах і від’їзду короля Альфонса XIII за кордон.
• Розділ «Політичні діячі» Державні й політичні діячі різних країн і епох.

Джерела

1. Мухаммед ібн Абд аль-Крім аль-Хаттабі — Вікіпедія (українська)
2. Рифська республіка — Вікіпедія (українська)
3. Abd el-Krim — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.