Жупан

Коротко

• Шили з дорогих тканин — штофу, парчі, тонкого сукна, найчастіше синього або зеленого кольору.
• Мав вузьку талію, призбирану спинку й застібався гапликами на лівий бік; поверх нього вдягали кунтуш.
• Для українців козацької доби — типовий святковий одяг; у XIX столітті жупан носили заможні міщани й селяни.
• Слово прийшло, ймовірно, через польське żupan з італійського giubbone, а те — з арабського jubba.

«Хоч і надів жупан — все не цурайся свитки», — радить прислів’я з запису Матвія Номиса. Жупан справді був ознакою статусу: його шили з дорогих тканин, і довго носили його переважно заможні люди.

Крій

Жупан шили приталеним, з вузькою талією, яка тісно облягала стан, і призбираною ззаду «на клубах» спинкою. Довжиною він сягав колін або кісточок. Поли ледве сходилися й застібалися гаплика́ми на лівий бік, хоча по обидва боки пришивали невеликі шовкові ґудзички. Комір бував стоячим або відкладним.

Краї пол, манжети, кишені, клапани обшивали кольоровою тканиною, тасьмою, шнурами чи гарусом. Шовковими або гарусними тасьмами вишивали груди, рукави, шви на спині.

Різновиди

Різновид	Особливості
Чоловічий без коміра	крій подібний до свити
Чоловічий з коміром-стійкою	однобортний, крій подібний до чемерки
Жіночий	округлий комір з оксамиту або бобрового хутра, золотий шнур чи позумент на швах
Шлюбний	з синього сукна, обшитий білим хутром — для нареченого й нареченої

Під жупан міщани й шляхта могли вдягати легкий напівжупанок із рукавами чи без, з коміром-стійкою, на який викладали комір сорочки.

Історія

У XVI–XVIII століттях жупан став частиною так званої сарматської моди Речі Посполитої — на теренах нинішніх Польщі, Литви, України й Білорусі. В Україні його носили козаки, шляхта, міщани. Поверх жупана вдягали кунтуш з відкидними рукавами, а підперізували шовковим поясом.

У XIX столітті, за описом етнографа Федора Вовка, жупан шили з синьої китайки, черкасину чи іншої бавовняної тканини, і заможні люди носили його без іншого верхнього одягу.

Назва в сусідів

Слово пов’язують з італійським giubbone — «селянський каптан» — і далі з арабським jubba, верхнім одягом із широкими рукавами. В Угорській Русі жупаном називали короткий каптан, обшитий хутром, який носили заможні жінки. У російських говорах те саме слово означало простий селянський або робочий каптан, сіряк; за Максом Фасмером, з того самого кореня походить і «зипун».

Запитання

Чим жупан відрізняється від кунтуша?

Жупан — нижній з двох шарів: приталений, з вузькими рукавами, він щільно облягав стан. Кунтуш одягали поверх нього; це був верхній одяг з відкидними рукавами. Разом із шовковим поясом жупан і кунтуш становили традиційне шляхетське вбрання.

Що означає прислів’я «Хоч і надів жупан — все не цурайся свитки»?

Жупан із дорогого сукна був ознакою заможності, а свита — простим селянським одягом. Прислів’я із записів Матвія Номиса радить, розбагатівши, не цуратися свого походження й простих людей.

Див. також

• Камзол З’явився у Франції в середині XVII століття як частина нового чоловічого костюма.
• Жабо З’явилося близько середини XVII століття й замінило старіші коміри-фрези.
• Замша Справжню замшу дублять жирами, найчастіше ворванню — жиром морських тварин і риб.
• Розділ «Одяг, текстиль» Тканини, волокна, елементи одягу та текстильне виробництво.

Джерела

1. Жупан — Вікіпедія (українська)
2. Жупан // Українська мала енциклопедія / Є. Онацький. — Т. 2, кн. 4. — Буенос-Айрес, 1959. — С. 449.
3. Жупан // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури : словник-довідник. — Київ : Довіра, 2006. — С. 226.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.